Мудре рішення
Давним-давно жив у столиці один сват. Цілими днями підбирав він женихів і наречених.Одного разу він просватав п'ятнадцятирічну дівчину за тридцятип'ятирічного чоловіка, приховавши його вік. Але батьки нареченої незабаром довідалися, що жених старший.
— Ми нізащо не віддамо дочку: адже між віком жениха і нареченої двадцять років різниці, — сказали вони.
Що міг зробити сват? Він вирішив поскаржитися судді. Суддя викликав обидві сторони і запитав батьків дівчини:
— Ви дали слово, то з якої ж причини тепер відмовляєтеся?
— Сват обдурив нас: жених на двадцять років старший за наречену, тому ми не згодні. Ми б віддали її, якби він був хоч би лише вдвічі старший за неї.
— Нехай буде, як ви хочете. Віддайте йому свою дочку через п’ять років. Жених зобов’язаний цей час почекати. Тоді йому виповниться сорок, а їй — двадцять, і жених буде старший за наречену якраз удвічі.
Так постановив суддя, і обидві сторони з вибаченнями пішли. Справді мудре рішення!
Інші казки
