Слуга
У одного сільського багатія був слуга, гарний, веселий юнак. Господар мав чотирьох синів, і жоден з них не мав дітей.Щоб не сталося в тому домі, у всьому звинувачували слугу. Пропав із карасу сир, казали: «Це зробив слуга». Здохла вівця, казали: «Це справа рук слуги».
Одного разу здохла молочна корова, і невістки господаря звинуватили в її смерті слугу. Усі неприємності слуга терпів мовчки.
І ось одного разу старша невістка народила гарного сина, такого ж гарного, як слуга. На честь народження дитини господар влаштував пишний бенкет. Їли, пили, раділи тому, що в домі нарешті з’явився син, продовжувач роду...
Слуга бенкетував із гостями. Він був похмурий і сумний. Середній брат, помітивши, що слуга сумний, запитав:
– Слухай, чому ти такий похмурий, чому сумуєш? Їж, пий, бенкетуй, у твого господаря син народився.
Слуга відповів:
– Як же мені не сумувати, адже все, що в нашому домі трапляється, ви звалюєте на мене. А тепер скажете, що й у народженні дитини знову винен я...
Інші казки
