Чорний Бик Норроуейський

Жив колись король, і було в нього три дочки. Старші дочки були дуже негарні та ще й гордовиті, а молодша — така красуня, така лагідна, що не тільки батьки, а й усі люди в королівстві не могли на неї натішитися.
Одного разу ввечері сиділи всі три принцеси разом і говорили про те, за кого б їм хотілося вийти заміж.
— Я б пішла тільки за короля, — промовила старша принцеса.
Середня принцеса сказала, що вийде заміж тільки за принца або герцога.
— Ох, які ж ви гордовиті! — засміялася молодша. — А я б погодилася піти хоч за Чорного Бика Норроуейського!
І більше принцеси про це не говорили. А наступного ранку, лише вони сіли снідати, як за дверима роздався страшний рев — це Чорний Бик Норроуейський прийшов за своєю нареченою. Ну й перелякалися всі в палаці! Адже Чорний Бик був страховище зі страховищ.
Король із королевою не знали, як врятувати дочку. Нарешті вони вирішили підмінити наречену і вивели до чудовиська стару пташницю. Посадили її бику на спину, і той помчав із нею геть.
Ось бик прибіг у густий ліс, скинув свій вантаж на землю і побачив, що наречену підмінили. Тоді він помчав назад і вдерся до палацу з ще гучнішим і лютішим ревом. Цього разу король із королевою вивели до нього служницю, але їм знову не вдалося його обдурити.
Одну за одною віддали вони бику всіх служниць, а потім і двох старших дочок, але й з ними бик повівся не краще, ніж із старою пташницею. Хоч не хоч, довелося королю та королеві віддати йому свою молодшу улюблену доньку.
Далеко поніс її Чорний Бик. Мчав він густими лісами і безлюдними пустищами, поки не прибіг нарешті до багатого замку, де в цей час зібралося багато гостей. Власник замку здивувався, коли побачив на спині страшного бика чарівну принцесу, однак пустив їх до замку. Коли всі сіли за стіл, принцеса помітила в шкурі Чорного Бика шпильку і витягла її. І раптом дикий звір перетворився на прекрасного юнака!
Велика була радість принцеси, коли юнак упав до її ніг і почав дякувати їй за те, що вона розвіяла злі чари і розчарувала його; і всі в замку раділи й веселилися. Але на жаль! У самий розпал веселощів юнак зник. Обшукали всі куточки і закутки, але так його і не знайшли.
Щойно принцеса була на вершині щастя, а тепер серце її розривалося від горя. І ось вона вирішила обійти хоча б увесь світ, але знайти прекрасного юнака.
Багато шляхів і доріг пройшла вона, але довго, дуже довго нічого не чула про свого коханого.
І ось якось йшла вона темним лісом і заблукала. Настала ніч, і принцеса вирішила, що настала її смерть: або в лісі замерзне, або з голоду помре. Але раптом вона помітила між деревами вогник. Пішла на цей вогник і побачила маленьку хатину. У хатині жила старенька бабуся. Бабуся запросила її зайти, нагодувала і залишила переночувати.
На ранок бабуся дала дівчині три горіхи і промовила:
— Не розбивай їх, поки тобі самій горе ледь не розіб’є серця!
Потім показала принцесі дорогу і побажала їй удачі.
І ось знову принцеса вирушила в дорогу. Незабаром повз неї проїхало кілька пані і кавалерів, і всі вони весело базікали про те, як будуть святкувати весілля герцога Норроуейського. Потім дівчина наздогнала ще якихось нарядних людей. Вони теж поспішали на весілля герцога і несли з собою найрізноманітніші речі!
Нарешті принцеса дісталася до замку, де юрби кухарів і пекарів метушилися туди-сюди, не знаючи, за що взятися спершу. Поки принцеса стояла і дивилася на них, за її спиною роздався шум. Це повернулися з полювання знатні гості, і один із них гукнув:
— Дорогу герцогу Норроуейському!
І повз принцесу промчалися її коханий і прекрасна пані.
Тут принцеса відчула, що горе ось-ось розіб’є їй серце, але вона згадала наказ бабусі і розбила один горіх. І миттю з нього вийшла крихітна фея; у руках у неї була вовна, яку вона почала розчісувати.
Принцеса поспішила до замку і попросила дозволу побачити прекрасну пані. Як тільки пані побачила крихітну фею, яка продовжувала старанно працювати, вона сказала, що нічого не пожаліє, аби отримати її.
— Я подарю її вам, — промовила принцеса. — Але з однією умовою: відкладіть на один день ваше весілля з герцогом Норроуейським і дозвольте мені увійти вночі до його кімнати і посидіти біля його ліжка.
Прекрасній пані так хотілося отримати чудовий горіх із маленькою феєю, що вона погодилася. І коли настала темна ніч і герцог міцно заснув, принцесу впустили до нього в опочивальню. Вона сіла біля його ліжка і заспівала:

Я шукала тебе,
Я любила тебе,
Прокинься,
Подивись на мене.

Вона все співала і співала свою пісню, але герцог не прокидався. А вранці принцесі довелося піти, і він так і не дізнався, що вона була в його спальні.
Тоді принцеса розбила другий горіх. З нього вийшла крихітна фея з прядкою. Вона так сподобалася прекрасній пані, що та охоче погодилася відкласти весілля ще на день, аби отримати і цей горіх із маленькою феєю. Але принцесі і цієї ночі не вдалося розбудити герцога. У розпачі вона розбила останній горіх. З нього знову вийшла крихітна фея і стала швидко-швидко намотувати вовну на котушки.
Прекрасна пані отримала і цей горіх, погодилася відкласти весілля ще на день і дозволила дівчині провести ще одну ніч у спальні герцога.
Але цього ранку, коли герцог одягався, слуга запитав, що за дивна пісня і плач лунали з його спальні останні дві ночі.
— Я нічого не чув, — сказав герцог. — Тобі, мабуть, привиділося.
— А ви прийміть на ніч якесь зілля, щоб не заснути, — порадив слуга. — Тоді теж почуєте пісню і плач. Мені вони ось уже дві ночі не дають спати.
Герцог послухався поради слуги. А принцеса вночі знову увійшла до нього і сіла біля його ліжка. Вона важко зітхала і думала, що бачить його востаннє. Але лише герцог почув голос своєї коханої, як тут же схопився. Він дуже зрадів, що принцесі вдалося його знайти, і розповів їй, що його зачарувала чарівниця і злими чарами змусила заручитися з нею.
— Але тепер її чари розвіялися, — промовив він, — тому що ми з тобою знову разом.
Принцеса була дуже щаслива, що їй ще раз вдалося розчарувати герцога, і погодилася вийти за нього заміж. А зла чарівниця, налякавшись герцогського гніву, покинула назавжди його країну, і більше ніхто про неї нічого не чув.
У замку почали поспіхом готуватися до весілля, відсвяткували його, і так щасливо закінчилися пригоди Чорного Бика Норроуейського і мандри молодшої дочки короля.

↑ Догори

Чорний Бик Норроуейський

Інші казки