Лисиця і перепілка
Голодна лисиця набрела на падло і давай рвати його. Наїлася, а перетравити не може. Занепокоїлася і стала благати перепілку:— Тільки допоможи мені, сусідко, а я до твоїх пташенят і не доторкнуся!
— Гаразд! — погодилася перепілка. — Я полечу, а ти біжи за мною по землі. Злетіла перепілка, а лисиця за нею. Бігає по горах, по полях, по ярах-байраках, боки навіть впали.
— Ну що, кумо, перетравила? — питає перепілка.
— Перетравила-то перетравила, — відповідає лисиця, — а тепер ось посміятися хочеться. Розсміши ж ти мене, кумочко, і в житті до твоїх пташенят не доторкнуся.
— Розсмішу, так і бути, справа нехитра, — відповідає перепілка. — Біжи за мною, а там побачиш!
Привела перепілка лисицю на тік, сховала в стіжку, а сама сіла на ріг бика. Мужик замахнувся на неї, щоб відігнати, а вона злетіла, батіг вдарив бика по рогу і відломив його. Лисиця регоче-заливається, помирає зі сміху.
А перепілка тим часом опустилася на горщик з мацоні. Кинули в неї каменем, а влучили в горщик. Горщик розбився, і мацоні розлилося.
Лисиця регоче-заливається, помирає зі сміху. Сіла перепілка на голову дитині, а та махнула прутиком, перепілка відлетіла, прутик вдарив по голові. Дитина реве, а лисиця регоче-заливається, помирає зі сміху. Підлетіла перепілка до лисиці й питає:
— Ну як, розсмішила?
А лисиця тим часом проголодалася, потягнулася вона до перепілки, хотіла спіймати й зжерти її, а та злетіла, опустилася на верхівку снопа й кричить лисиці:
— Ще тебе розсмішу!
Підкралися молотальники до перепілки й махнули батогом. Перепілка злетіла, а батіг вдарив лисицю по голові.
Перепілка підлетіла до свого гнізда й сказала лисиці:
— Віднині, як почнеш хвалитися, згадуй і про мене!
Інші казки
