Один зароблений карбованець

У одного чоловіка був дуже ледачий син. Нічого він не хотів робити, жодного п’ятака заробити не міг. Годував його батько, поки міг, але постарівся він, захворів, і стало йому невмоготу. Ліг старий у ліжко, покликав дружину й каже:
— Усе своє майно передам комусь чужому, нічого синові не залишу — ледар він, ні до чого не придатний, рубля заробити не може.
Прикро матері, заступилася вона за сина:
— Як це він рубля заробити не може?!
А чоловік стоїть на своєму:
— Ну, якщо може, нехай піде заробить рубль — усе майно йому залишу.
— Добре, — сказала дружина.

Пішла вона до сина, дала йому рубль і навчила:
— Іди кудись до вечора, а ввечері прийдеш, віддаси цей рубль батькові й скажеш, що сам його заробив.

Так і зробив син. Прийшов увечері, приніс цей рубль і каже батькові:
— Зовсім змучився через цей рубль, ледве його заробив.
Узяв батько рубль, понюхав і кинув його в камін.
— Це не ти заробив! — сказав він синові.
Зареготався син і пішов. Що робити матері? Дала вона йому ще один рубль і сказала:
— Іди, хоч цілий день без діла ходи, а ввечері пробіжи версти дві — щоб спітніти, увійди до батька й скажи:
— Пітом заробив я цей рубль.

Так і зробив син. Прибіг він увечері втомлений, спітнілий, увійшов до батька й каже:
— Бачиш, батьку, увесь я в поту, важко дався мені цей рубль.
Узяв батько рубль, понюхав і кинув і його в камін.
— Не обманеш мене, сину, — каже, — не ти заробив ці гроші.
Нічого не зважив син на все це, знову зареготався і пішов.

Зрозуміла мати, що справа погана, і сказала синові:
— Бачиш, сину, не обдурити нам його, доведеться тобі самому попрацювати. Іди попрацюй, хоч по три п’ятаки на день заробиш, і то за тиждень рубль набереш, принеси його батькові, повірить.

Послухався син. Пішов і справді, цілий тиждень працював. Кому що зробив, кому що переніс, набрав так один рубль і приніс батькові.

Понюхав і ці гроші старий і кинув їх у камін.
— Ні, сину, і це не ти заробив, — каже.

Не витримав син, кинувся до каміна, голими руками вигріб із вогню свої гроші й закричав батькові:
— Збожеволів ти, батьку! Цілий тиждень трудився я й гнув спину через ці гроші, а ти їх у вогні палиш.

Сказав тоді батько:
— Тепер-то вірю я, що ти сам цей рубль заробив, серце в тебе за нього заболіло. Бачиш, сину, як важко самому заробити гроші. Будеш працювати — будеш і мати, а не будеш працювати — з голоду помреш.

З такими словами батько заповів синові все своє майно, а сам пішов туди, звідки не повертаються.

Інші казки

• Краснух
• Пастух Бічіа
• Такий і Гірший за Такого
• Про царевича та про небачену під сонцем красуню
• Про одного царя та його сина