Тиндале
Одного прекрасного дня послала дружина Тиндале на базар купити кислого молока і сметани. Пішов Тиндале, а глечика з собою не взяв. Дійшов він до базару, а там — наливай молоко й сметану хоч у долоню. Не довго думаючи, зняв Тиндале капелюха з голови і каже сам собі:— Ось у що куплю.
Підійшов до жінки, що продавала молоко, і попросив її:
— Лляй, жінко, молоко в капелюх.
Та вилила простоквашу і отримала гроші.
— Тепер — інша біда. У що купити сметану? — Подумав-подумав Тиндале і так вирішив:
— Виверну-но я капелюх на ліву сторону.
Радіючи, що знайшов вихід із ситуації, вивернув він капелюх і не помітив, що молоко вилилося. Купив сметану і — топ, топ, топ… — рушив у зворотний шлях.
Дружина вже чекала на нього і, побачивши, що він купив лише сметану, питає:
— А де ж молоко, Тиндале?
— Та ось же воно! — сказав Тиндале і взявся вивертати капелюх тепер уже на праву сторону. Сметана — бултых! — прямо на землю. Отак і приніс Тиндале покупки додому, — щоб йому порожньо було!