Звірі в ямі
Жили-були півник і курка. Ось пішов град. Злякалася курка і кричить:— Півнику, півнику! Лихо! Бояри наїхали, палять, стріляють, нас убивають! Тікаймо звідси!
І побігли. Бігли, бігли. Їм назустріч — заєць:
— Куди, півнику, біжиш?
— Ой, не питай мене, питай курку!
— Куди, курко, біжиш?
— Бояри наїхали, палять, стріляють, нас убивають!
— Візьміть і мене!
І побігли втрьох. Їм назустріч — лисиця:
— Куди, зайчику, біжиш?
— Не питай мене, питай півника!
— Куди, півнику, біжиш?
— Ой, не питай мене, питай курку!
— Куди, курко, біжиш?
— Бояри наїхали, палять, стріляють, нас убивають!
— Візьміть і мене!
І побігли вчетверо. Їм назустріч — вовк:
— Куди, лисичко, біжиш?
— Не питай мене, питай зайця!
— Куди, зайчику, біжиш?
— Не питай мене, питай півника!
— Куди, півнику, біжиш?
— Ой, не питай мене, питай курку!
— Куди, курко, біжиш?
— Бояри наїхали, палять, стріляють, нас убивають!
— Візьміть і мене!
І побігли вп'ятеро. Їм назустріч — ведмідь:
— Куди, вовку, біжиш?
— Не питай мене, питай лисицю!
— Куди, лисичко, біжиш?
— Не питай мене, питай зайця!
— Куди, зайчику, біжиш?
— Не питай мене, питай півника!
— Куди, півнику, біжиш?
— Ой, не питай мене, питай курку!
— Куди, курко, біжиш?
— Бояри наїхали, палять, стріляють, нас убивають!
— Візьміть і мене!
І побігли вшестеро. Бігли, бігли та в глибоку яму й упали. Довго вони в ямі сиділи, їсти захотіли, а вийти не можуть.
Ось лисиця і каже:
— Давайте імена питати! Чиє ім'я гірше, того й з'їмо.
І заспівала лисиця:
— Ведмідь-ведмедюхно — ім'я гарне.
Лисиця-олисава — ім'я гарне.
Вовк-вовчухно — ім'я гарне.
Заєць-зайчухно — ім'я гарне.
Півник-півнюхно — ім'я гарне.
Курка-окурава — ім'я лихе!
Тут курку і з'їли.
Минуло трохи часу — знов їсти хочеться. Лисиця заспівала:
— Ведмідь-ведмедюхно — ім'я гарне.
Лисиця-олисава — ім'я гарне.
Вовк-вовчухно — ім'я гарне.
Заєць-зайчухно — ім'я гарне.
Півник-півнюхно — ім'я лихе!
І з'їли півника.
Посиділи — знов їсти захотіли. Лисиця заспівала:
— Ведмідь-ведмедюхно — ім'я гарне.
Лисиця-олисава — ім'я гарне.
Вовк-вовчухно — ім'я гарне.
Заєць-зайчухно — ім'я лихе!
З'їли і зайця. Довго чи коротко, знов їсти захотіли. Лисиця заспівала:
— Ведмідь-ведмедюхно — ім'я гарне.
Лисиця-олисава — ім'я гарне.
Вовк-вовчухно — ім'я лихе!
Розірвав ведмідь вовка. Стали вони з лисицею їсти. Лисиця частину з'їла, а іншу припрятала. Сиділи-сиділи, знов проголодувалися. Лисиця потихеньку почала їсти припрятане, а ведмідь питає:
— Чим, лисичко, ласощі їси?
— Кишки свої дістаю й їм.
— А як ти їх дістаєш?
— Розпорола черево і дістаю.
Ведмідь повірив і розпоров собі черево.
Залишилася лисиця сама в ямі. Минуло трохи часу, летить повз пташка-синичка. Лисиця кричить їй:
— Пташко-синичко, виручи мене з біди!
— А як я тебе виручу?
— Наноси в яму гілок!
Наносила пташка-синичка в яму гілок, і вибралася лисиця на волю.
Інші казки
