Золоте яблуко
Жив-був цар. Одного разу послав він у всі боки глашатаїв, які почали кричати народу:— Гей, ви! Хто з вас найкраще збреше, тому цар дасть золоте яблуко!
Почали приходити до царя звідусіль: царевичі, діти назирів, везирів — одним словом, дуже багато людей, але ніхто не міг догодити цареві.
Прийшов нарешті до царя бідняк із великим глечиком у руці.
— Чого тобі треба? — запитав цар.
— Здоров, царю! — відповів бідняк. — Я прийшов отримати свої гроші: ти ж мені винен глечик золота.
— Брешеш ти, — відповів цар, — я тобі нічого не винен!
— Брешу? То дай мені золоте яблуко, коли я брешу.
Цар, зрозумівши його хитрість, став відмовлятися:
— Ні, ти не брешеш.
— А не брешу, то плати борг.
Цар, бачачи, що брехун переміг, ні слова не сказавши, дістав і віддав біднякові золоте яблуко.
Інші казки
