Біла пані
Давним-давно в графстві Девоншир жила одна стара жінка — добра і богобоязненна. Одного разу, не знаю чому, вона, прокинувшись опівночі, уявила, що настав ранок, піднялася з ліжка і одягнулася. Стара взяла дві кошики, плащ і пішла до сусіднього містечка за провізією.Вийшовши на луг за селом, вона почула гучний собачий гавкіт, і в ту ж мить із кущів вискочив заєць. Він стрибнув на придорожній камінь, підняв мордочку до старої, поворушив ротом і подивився на неї, ніби говорячи: «Візьми мене».
Стара схопила зайця за вуха, посадила його в один із кошиків, закрила його кришкою і пішла далі. Але незабаром на безлюдній галявині, вкритій густим бузковим вереском, вона побачила величезного вороного коня, що мчав до неї на всіх парах. Завмираючи від страху, стара помітила, що у цього незвичайного коня не було голови і що на ньому сидів огидний вершник із чорним обличчям, коров’ячою ногою та гострими ріжками, що стирчали по боках його маленької жокейської шапочки. З-під могутніх копит незвичайного коня летіли блискучі іскри, а за страшним мисливцем мчалася зграя величезних псів. Всі вони махали хвостами, кінчики яких горіли, як вогонь. До того ж у повітрі відчувався сильний запах сірки.
Стара відразу зрозуміла, що мисливець і його страшні пси прийшли прямо з пекла. Тим не менш, під’їхавши до старої, вершник ввічливо підняв свою шапочку і запитав у переляканої жінки, чи не бачила вона, куди проскакав сірий заєць. Напевно, стара вирішила, що не гріх обдурити вічного брехуна і ошуканця, і сміливо відповіла йому, що вона не бачила жодного зайця.
Мисливець повернув коня і поскакав, не запідозривши обману. Коли страшна зграя собак, що мчала за ним, зникла з виду і в повітрі зник запах сірки, стара відчула, що заєць почав неспокійно ворушитися в кошику. Вона підняла кришку, звірок вистрибнув на землю і, на великий подив старої жінки, перетворився на молоду красуню в білій сукні.
— Добра жінко, — сказала вона, — я дивуюся твоїй сміливості і глибоко вдячна тобі за твою доброту. Ти врятувала мене від таких мук, про які тобі й знати не слід. Не лякайся того, що я тобі скажу: я вже давно не живу на землі і в покарання за один великий злочин була засуджена вічно рятуватися від переслідувань. Я знала, що зможу позбутися своїх мучителів, лише опинившись позаду них. Тепер завдяки тобі мені це вдалося, і в нагороду за твою доброту я обіцяю тобі, що всі твої курки будуть цілий рік щодня нести по два яйця і що всі твої корови стануть давати цілий рік по два відра молока на день. Молись за мене, бережися диявола і ходи до церкви. Пам’ятай, що мій і твій ворог розізлиться, дізнавшись, як ти його перехитрила, і знай, що він може з’являтися на землі в усіх образах, окрім ягняти і голубки.
Біла пані замовкла і зникла, розтанула, як дим.
Стара розбагатіла. Вона стала ще більш богобоязненною, ніж раніше, бо боялася обдуреного нею нечистого духа.
Інші казки
