Казка як жанр народної творчості
Веселі й сумні, страшні й смішні, вони знайомі нам з дитинства. З ними пов’язані наші перші уявлення про світ, добро і зло, про справедливість.Казки люблять і діти, і дорослі. Вони надихають письменників і поетів, композиторів і художників. За казками ставлять спектаклі та фільми, створюють опери та балети. Казки прийшли до нас із глибокої давнини. Їх розповідали жебраки-мандрівники, кравеці, відставні солдати.
Казка – один із основних видів усної народної творчості. Художнє оповідання фантастичного, пригодницького або побутового характеру.
Казка – твір, у якому головною рисою є «установка на розкриття життєвої правди за допомогою піднесеного або зниженого умовно-поетичного вимислу».
Казка – абстрагована форма місцевої легенди, представлена у більш стислій та кристалізованій формі: первісною формою фольклорних казок є місцеві перекази, парапсихологічні історії та оповіді про чудеса, які виникають у вигляді звичайних галюцинацій внаслідок вторгнення архетипічних змістів із колективного несвідомого.
Автори майже всіх трактувань визначають казку як вид усного оповідання з фантастичним вимислом. Зв’язок із міфом і легендами, на який вказує М.-Л. Фон Франц, виводить казку за межі простого фантастичного оповідання. Казка – не лише поетичний вимисел або гра уяви; через зміст, мову, сюжети та образи у ній відображаються культурні цінності її творця.
Давно казки були близькі та зрозумілі простому народові. Фантастика перепліталася в них із реальністю. Живучи в нуждах, люди мріяли про літаючі килими, про палаци, про скатертину-самобранку. І завжди в українських казках тріумфувала справедливість, а добро перемагало зло. Недарма О. С. Пушкін писав: «Що за чарівність ці казки! Кожна з них – поема!»
Композиція казки:
1. Зачин. («У деякому царстві, у деякій державі жили-були…»).
2. Основна частина.
3. Закінчення. («Стали вони жити-поживати та добра наживати» або «Зробили вони бенкет на весь світ…»).
Будь-яка казка орієнтована на соціально-педагогічний ефект: вона навчає, заохочує до дії і навіть лікує. Іншими словами, потенціал казки набагато багатший за її ідейно-художнє значення.
Від інших прозаїчних жанрів казка відрізняється більш розвиненою естетичною стороною. Естетичний початок проявляється в ідеалізації позитивних героїв, у яскравому зображенні «казкового світу» та романтичному забарвленні подій.
Мудрість і цінність казки полягає в тому, що вона відображає, відкриває і дозволяє пережити значення найважливіших загальнолюдських цінностей і сенсу життя в цілому. З точки зору життєвого сенсу казка наївна, а з точки зору життєвої мудрості – глибока та невичерпна.
Дитина охоче вірить казці, довірливо йде за нею. Але за такого співпереживання неминуче відбувається і більш глибоке пізнання казки, видобування з неї своєї дитячої мудрості, що сприяє чіткому емоційному розрізненню доброго і злого початків.
Інші статті про казки
- Особливості російських народних казок
- Функції казки
- Значення казки. Пізнавальне значення казки
- Класифікація казок. Характерні риси кожного виду
