Значення казки. Пізнавальне значення казки

Традиційна освіта протиставляє казку імперативному знанню, як легковажне – важковажному, як природне – неприродному, як доступне і потрібне тут і зараз – важкодоступному і незрозуміло навіщо потрібному. Але казка для дитини – це не просто казка, не лише літературний твір, не просто гра, це – життя, це – прийнятний і зрозумілий для можливостей дитини засіб матеріалізації хвилюючих її відносин і обставин, конституція звичаїв і зведення законів буття, правил співжиття і норм делікатності, категорій добра і зла, багатополярності та відносності соціальних оцінок.

Казка – це дивовижний за силою психологічного впливу засіб роботи з внутрішнім світом дитини, потужний інструмент розвитку.

Казка певною мірою задовольняє три природні психологічні потреби дитини:

1. Потреба в автономності (незалежності). У кожній казці герой діє самостійно, покладаючись на свої сили.
2. Потреба в компетентності (силі, всемогутності). Герой виявляється здатним подолати найнеймовірніші перешкоди, стає переможцем, досягає успіху.
3. Потреба в активності. Герой завжди знаходиться в дії.

Казки, вводячи дітей у коло надзвичайних подій, перетворень, що відбуваються з їхніми героями, виражають глибокі моральні ідеї. Вони вчать доброму ставленню до людей, показують високі почуття та прагнення. К.І. Чуковський писав, що мета казкарів, і перш за все народних – «виховати в дитині людяність – цю дивну здатність людини хвилюватися чужим нещастям, радіти радощам іншого, переживати чужий долю, як свою».

У діях і вчинках казкових героїв протиставляються працьовитість – лінощі, добро – зло, хоробрість – боягузтво. Симпатії дітей завжди привертають ті, кому властиві: чуйність, любов до праці, сміливість. Діті радіють, коли тріумфує добро, із полегшенням зітхають, коли герої подолають труднощі і настає щаслива розв’язка.

Є.А. Фльоріна, видатний педагог у галузі естетичного виховання, бачила перевагу оповідання перед читанням у тому, що оповідач передає зміст так, ніби він був свідком подій. Вона вважала, що оповіданням досягається особлива безпосередність сприйняття.

Було б добре, якби мистецтвом оповідання казок оволодів кожен, хто виховує дитину, адже дуже важливо передати своєрідність жанру казки.

Казки динамічні і водночас співучі. Швидкість розгортання подій у них чудово поєднується з повторюваністю. Мова казок відрізняється великою образністю: у ній багато влучних порівнянь, епітетів, образних виразів, діалогів, пісеньок, ритмічних повторів, які допомагають дитині запам’ятати казку.

Пізнавальне значення казки виявляється перш за все в тому, що вона відображає особливості явищ реального життя і дає широкі знання про історію суспільних відносин, працю та побут, а також уявлення про світогляд і психологію народу, про природу країни. Сюжети та образи містять у собі широку типологізацію, узагальнюють явища життя та характери людей.

Казка вчить сміливості, доброти та інших хороших людських якостей, але робить це без нудних повчань, просто показуючи, що може статися, якщо людина діє не по совісті.
Казка розвиває естетичне почуття. Для неї характерне розкриття прекрасного в природі та людині, єдність естетичного і морального початків, поєднання реального і вигадки, яскрава образність і виразність.

Освітня програма інтегрує знання про народи світу, особливості їхньої комунікації, сприяє формуванню позитивних установок щодо них, осмисленню змісту казок народів світу засобами театралізованої гри, образотворчого мистецтва та літературної творчості.

Діти знайомляться із загальним і особливим у різних культурах, виділяють провідні ознаки етносу: назву, мову, етнічну територію, антропологічний тип (зовнішність), виділяють загальнолюдські цінності, а також розглядають приклади взаємовпливу культур.
Отримані знання, уміння та навички дитина закріплює через різні види діяльності: образотворчу, літературну творчість, театралізовану гру. Деякі заняття будуються у формі ситуаційного моделювання. Діти занурюються в навчальний матеріал, уявляють себе учасниками подій. Значна увага приділяється взаємовідносинам людини та природи. Стародавні традиції у матеріальній та духовній культурі народів розглядаються як пристосування людей до природно-кліматичних умов їхнього рідного краю.

↑ Догори

Значення казки. Пізнавальне значення казки

Інші статті про казки