Фірозет
Давним-давно жив юнак на ім'я Фірозет; він любив дівчину, яку звали Юлією. Мати Фірозета була феєю; вона не хотіла, щоб він одружився з Юлією, а задумала нав'язати йому за дружину стару потворну кульгавку.Одного разу фея сказала Юлії:
— Я йду до обідні; тим часом ти ось цим решетом вичерпаєш колодязь.
Бідолашна дівчина сильно засмутилася; вона взялася черпати воду, але вода вся до краплі витікала з решета. Раптом біля дівчини з'явився Фірозет.
— Юліє,— запитав він її,— що ви тут робите?
— Ваша мати наказала мені вичерпати ось цим решетом колодязь.
Фірозет доторкнувся паличкою до кам'яного краю колодязя, і він миттєво висох. Повернувшись додому, фея сказала:
— Гей, Юліє! Мабуть, мій Фірозет виручив тебе.
— О ні, пані, я його навіть не бачила! Дуже мені потрібен ваш Фірозет, Фірозетан, або як його там звати!
Вона й виду не подавала, що любить юнака.
Іншого разу фея сказала Юлії:
— Піди віднеси цей лист моїй сестрі, вона живе в Ефінкурі. Ти отримаєш від неї щось у нагороду.
Дорогою Юлія зустріла Фірозета. Він запитав її:
— Куди ви, Юліє, йдете?
— Я йду віднести лист вашої тітки, вона живе в Ефінкурі.
— Слухайте уважно, що я вам скажу,— промовив Фірозет.— Увійшовши до дому моєї тітки, ви побачите мітлу, яка стоїть віниками догори; поставте її, як слід. Моя тітка дасть вам повну коробку стрічок і скаже, щоб ви вибрали найкращу з них собі на пояс. Візьміть її, але бережіться, не підперезуйтеся цією стрічкою. Коли вийдете в поле, обвийте її навколо куща, і тоді побачите, що станеться.
Прийшовши до тітки Фірозета, дівчина не забула про мітлу, а потім сказала господині:
— Пані, ось лист, який ваша сестра вам надіслала.
Прочитавши лист, сестра феї сказала Юлії:
— Що б я могла тобі подарувати за працю?
Дивись, ось коробка, повна стрічок; візьми найкращу і зроби собі з неї пояс — побачиш, як це тобі личитиме.
Юлія взяла стрічку і вирушила назад. Дійшовши до Жербо, вона обвила стрічкою перший-ліпший кущ — він миттєво зайнявся полум'ям.
Коли вона повернулася, фея сказала:
— Гей, Юліє, це мій Фірозет тобі підказав!
— Ні, пані, я його й на очі не бачила. Дуже мені потрібен ваш Фірозет, Фірозетан, або як його там звати!
Вона й виду не подавала, що любить юнака.
Одного разу фея поклала її спати в одне ліжко зі старою кульгавкою, в ногах у неї, і наказала тримати між пальцями обох ніг свічки. Пізньої ночі фея, яка спала на горищі, закричала:
— Любий Фірозете, чи не час мені зачарувати?
— Ні, матусю, почекайте трохи.
Незабаром Фірозет запитав кульгавку:
— Чи не ляжете ви на місце цієї бідної дівчини?
Фея вдруге закричала:
— Любий Фірозете, чи не час мені зачарувати?
— Ні, матусю, почекайте трохи. Незабаром він знову запитав кульгавку:
— Чи не ляжете ви на місце цієї бідної дівчини?
Фея втретє закричала:
— Любий Фірозете, чи не час мені зачарувати?
І Фірозет втретє запитав стару кульгавку:
— Чи не ляжете ви на місце бідної дівчини?
Хоч не хотілося, але довелося кульгавці поступитися і вставити собі свічки між пальцями обох ніг. А Фірозет миттю вигукнув:
— Так, так, матусю, чаруйте швидше!
— Я хочу,— промовила фея,— щоб та, у якої між пальцями обох ніг свічки, перетворилася на качку, і хочу з'їсти її на сніданок.
У ту ж мить кульгавка перетворилася на качку, зіскочила з ліжка і почала кульгати по кімнаті.
Побачивши, що її обдурили, фея миттю розірвалася від злості.