Звідки взялися блохи
Одного разу Господь Бог і святий Петро прогулювалися берегом Луари, між Шамальє і Ворє. Гуляючи, вони розмовляли про людей і про те, як важко наставляти їх на путь істинний. На тому місці, де ріка робить поворот, святий Петро раптом показав Господу Богу на жінку в лахмітті, яка лежала на піску і грілася на сонці. Жінка була ще молода, але обличчя її виражало розпачливу нудьгу. Від Господа Бога ніщо не заховається, і Він одразу побачив, що ця жінка нудиться від безділля.Тоді Він, зі своєї безмірної доброти, вийняв із глибокої кишені жменю бліх і кинув їх на жінку, промовивши:
— Жінко, ледарство — мати всіх пороків. Ось тобі заняття!
З того дня у жінок завелись бліхи. І, від нудьги, вони розважаються тим, що шукають їх у себе.