Про трьох лисих брехунів
Жили три лисих брехунів. Ось пішли вони одного разу, йшли, йшли і прийшли в один дім, а в того дому — ні стін, ні стелі, ні дверей.Розвели вогонь. Шукали, шукали, знайшли один казан, а в казана — ні дна, ні ручки, ні кришки.
Налили казан водою і пішли шукати їжу.
Йшли, йшли і знайшли дохлого зайця.
Принесли, стали варити. М'ясо все пішло, навар лишився.
Сказали:
— Хто найкраще збреше, той і їстиме.
Сказав перший:
— У нас багато овець, пасуться вони за дев'ятьма високими горами, і стережуть їх численні пастухи.
А звідти проведені до нас труби. По тих трубах прямо в дім стікають і молоко, і сир, і масло, і сир.
Все само збивається, а ми тільки їмо.
Сказав другий:
— У мого батька було сто бджолиних вуликів. Кожного дня обходили ми ті вулики і перераховували бджіл.
Ось одного разу рахую я, недолічився однієї бджоли. Померщі шукати її. Шукав, шукав і бачу її в одному полі. Запрягли бджолу в плуг і оруть на ній.
Побіг я додому, взнуздав буйвола, сів і поїхав. Приїхав, схопив бджолу за вухо, хочу вести додому. Відірвалася бджолина голівка і лишилася у мене в руках.
Дістав я горіх, став терти ним бджолину шийку. Виросло з шийки горіхове дерево, велике-превелике. На рік по три вози горіхів збиваємо з нього.
Тільки причепилася до горіха ворона, відганяю її раз — не йде, відганяю вдруге — не йде, взяв ком землі, кинув у ворону. Застряг ком на дереві, росте, росте, витягнувся в ціле хлібне поле, та яке!
І до сьогодні оремо те поле, сіємо, жнемо і до двохсот кід хліба збираємо.
— Це що, — каже третій, — ось я розповім вам, як мій батько на моїй матері одружився. Адже й я на весіллі був.
Запросили видимо-невидимо гостей. Зварили обід, розсадили гостей, обносимо хлібом — на половину гостей не вистачило хліба.
Що робити?
Стрибнув я, взнуздав гусака, навалив йому на спину мішки з зерном, сів і помчав на млин. Раптом звідкись з'явився вовк. Вискочив, стрибнув на гусака і виїв у нього весь бік.
Що робити?
Зіскочив я, нарвав пруття, сплів для гусака бік, сів на нього, домчався до млина, змелив зерно, сів знову на гусака, навантажив всю муку, миттю додому домчався.
Замісили тісто, спекли хліби, і не встигли гості й перший тост підняти, як уже гарячими хлібами всіх обносили.
Ось так-то була справа.
Усі визнали брехню третього брехуна найкращою, і дісталося йому їсти той навар без м'яса.
Мор там, бенкет тут.
Відсів там, мука тут.