Дірка в сьодзі
Одного разу напередодні Нового року до дому бідняка постукав торговець рисом:— Добрий вечір!
— Хто там?
— Це я, торговець рисом. Сьогодні останній день року, час тобі борги віддавати!
— А! Торговець рисом... Мене немає вдома, — почулося у відповідь.
Здивувався торговець — адже він розмовляв із господарем. Стоїть і не знає, що робити. А сам тим часом водить рукою по паперовій стіні — сьодзі. Водив-водив, поки в сьодзі дірка не утворилася. Заглянув у неї торговець і остолбенів: господар-то вдома! Лежить собі, відпочиває. Розсердився торговець:
— Ніяк, ти мене обдурити задумав! Виходить, ти вдома, люб’язний. Я тебе бачу. Схопився тут бідняк, підбіг до сьодзі та як заверещить:
— Де це видано! Приходить у чужий дім і сьодзі дірявить!
— Як невдало вийшло, — зніяковів торговець рисом.
Дістав він із кишені папір і став затикати дірку. — Поглянь, дірки більше немає, — сказав він.
— І ти що ж, мене більше не бачиш? — відгукнувся бідняк.
— Не бачу, — з полегшенням зітхнув торговець. — Зовсім не бачиш?
— Зовсім не бачу.
— Ну й добре, — зрадів бідняк, — а раз так, мене немає вдома.
Інші казки
