Дух чуми
Жив колись у селі Тоносиромура, що на острові Ісіґакі, добрий рибалка. Стояло те село на самому березі моря. Щовечора, коли над берегом з'являлася Небесна ріка, вирушали рибалки на лов.Одного разу трапилася темна безмісячна ніч. Мало хто наважився вийти в море. А рибалці захотілося щастя спробувати. Далеко від берега відплив він, сіть закинув і почав чекати.
Раптом нізвідки налетів вітер, і з темряви роздався страшний голос:
— Доля і кара — ось закон цього життя! — загримів він. «Хто це тут посеред моря розмовляє?» — здивувався рибалка.
— Втомився я, знесилився... Усе в житті — марнота... А що це там попереду? Невже острів? — знову заговорив сам із собою невідомий голос. Страшний він був, гучний, ніби невидимий велетень бив кувалдою об прибережні скелі. — Так, цей острівець — саме те, що мені потрібно... — продовжив голос і раптом як закричить: — А це що ще за людисько тут плаває?!
Зрозумів рибалка, що його помітила темна сила. Піднялася раптом на морі висока хвиля, підхопила човен, перевернула. Пливе рибалка в темряві, захлинається. «Ось і смерть моя прийшла», — думає.
А потім раптом усе стихло, море заспокоїлося, ніби й не було хвилі, та й голосу жодного не було. Дивиться рибалка — пливе йому назустріч велике колоду. Вхопився рибалка за нього, віддихнув і вигукнув:
— Не знаю, хто ти, мій рятівник, але дякую тобі за те, що не дав мені загинути в морській безодні. Покажися мені, хто ти — людина чи дух?
Піднявся легенький вітерець, і перед рибалкою з'явився його рятівник. Глянув рибалка, та ледве від страху колоду з рук не випустив. Обличчя у нього було чорне-пречорне, кругле, як велика куля, а на тому обличчі ні очей, ні носа, ні рота не було. Зрозумів рибалка, що його врятував не людина, а перевертень.
— Хто ти і звідки взявся? — прошепотів ледве чутно рибалка.
— Не людина я, а Дух чуми, — гордо відповів перевертень. — Наказав мені Головний Дух хвороб, той самий, чий голос ти чув над морем, заразити цей острів чумою.
— Що ти, що ти, — звернувся рибалка, — благаю тебе, не посилай на наш острів лихих хвороб!
Тоді перевертень наблизив до рибалки своє страшне обличчя і каже:
— Ти, я бачу, людина добра, тому не спіткає тебе небесна кара, не пошлю я на твою родину чуму — тільки ти один на всьому острові й врятуєшся. Запам'ятай мої слова! Сьогодні ввечері, як тільки стемніє, з'явиться над вашим селом велика нічна птах — вона-то й принесе на острів хворобу. Виходь тоді швидше у двір, та винеси ступку-крупорушку. Як тільки птаха побачиш — починай товкачем бити, ніби рис товчеш. Від цього звуку злі чари й розвіються.
— Прошу тебе, придумай, як нам усе село врятувати? — звернувся рибалка.
— Радий би я допомогти твоєму селу, — відповів Дух чуми, — та не смію наказу не послухати. Прощай і не забудь мої слова! — крикнув він і зник у темряві.
Дістався рибалка до берега і одразу побіг до хати старійшини. Розповів йому про все, стали вони разом думати, як острів від лиха врятувати. Думали-думали, та так нічого й не вирішили. Тоді рибалка і каже:
— Треба людей зібрати та все людям розповісти. Нехай увечері у двір виходять, ступки-крупорушки виносять. Як з'явиться нічна птах, почнемо дружно товкачами бити. Подумає птах, що це звук з мого двору лунає, покрутиться-покрутиться і полетить.
На тому й порішили. Наказав старійшина в гонг ударити, та так, щоб на самих далеких полях почули. Зібралися селяни, розповів їм старійшина про лихо, що над їхнім островом нависло.
Повернулися люди додому, винесли ступки-крупорушки і стали чекати, коли нічна птах прилетить. Довго чекали, поки зовсім не стемніло.
Раптом нізвідки з'явилася в небі велика птах. Як побачили її селяни, взялися з усіх сил товкачами бити, ніби рис у ступці товчуть. Спустилася птах нижче, облетіла острів раз, облетіла другий, а потім піднялася в небо і зникла.
Врятував рибалка село від чуми. Стали люди його дякувати за те, що допоміг усім від лиха позбутися.
Але найдивовижніше почалося потім: врожаї на острові неймовірні родяться, риби небачені ловляться — ніби всі гірські та морські божества селянам допомагати вирішили.
Багато років минуло з того часу. Постарів рибалка і помер. А мешканці села стали шанувати те місце в морі, де врятував рибалку Дух чуми, святим. Вирушали вони туди помолитися богам про добрий улов і багатий урожай. Назвали те місце Амаґаваґо-таке, що...
Інші казки
