Як заєць море переплив
Жив на світі заєць, і було в нього заповітне бажання — море переплисти, побувати на далекому морському острові. Але плавати зайченя не вмів, і човна в нього не було.Думав-думав заєць і надумав. Гуляв він якось раз узбережжям моря, побачив акулу й питає:
— Як думаєш, акуло, у кого більше друзів — у тебе чи в мене?
— Тут і думати нічого, у мене, звісно, — сказала акула. — Усі акули в морях і океанах — мої друзі.
— І скільки ж у тебе друзів?
— Не знаю, — задумалася акула, — багато, дуже багато, але скільки саме — звідки мені знати! Я їх не рахувала.
— А давай порахуємо, — запропонував заєць.
— Та як же ми їх порахуємо? — здивувалася акула.
— А ти поклич акул до нашого берега, — запропонував заєць. — Раз вони твої друзі, обов’язково припливуть. Ляжуть акули на хвилі бік о бік одна до одної, якраз до того он острова витягнуться. Ось я їх і перерахую.
«Ой та заєць!» — здивувалася акула.
Покликала вона наступного ранку всіх своїх друзів, лягли акули бік о бік в одну лінію від берега аж до самого острова.
— Ну, починай! Спробуй-но порахувати моїх подруг! — гукнула зайцю акула.
Виліз заєць на спину акулі, постояв, подумав, а потім з однієї акули на іншу став перестрибувати й голосно рахувати:
— Одна, дві, три, чотири...
Так і рахував, поки не дістався до заповітного острова. А там зістрибнув на землю та як закричить:
— Здорово я вас обдурив, дурні акули! Дуже мені потрібно знати, скільки в акули друзів! Я на острів потрапити хотів! А ви-то й повірили!
Розсердилися акули, кинулися до острова, та заєць давно вже на землі стоїть, спробуй дістати його. Правда, одній акулі все ж таки вдалося схопити зайця за хвіст і вирвати клок шерсті.
Відпливли акули. Сидить заєць на камені, лапкою обірваний хвіст гладить. «Ось так справи! — думає. — Як же я тепер додому потраплю? Як через море переберуся?»
А вже темніє, страшно зайцю на незнайомому острові.
Почув дух, господар острова, як гірко плаче заєць, і підійшов до нього:
— Що ти, зайцю, сльози ллєш? Акул обдурити надумав? А що ж вийшло? Хіба можна так! Попросив би акулу, вона б тебе й так по морі прокатала! Лягай-но спати, завтра вранці щось придумаємо.
На ранок дух і каже:
— Обіцяєш мені більше нікого не обманювати? Перед акулою покаєшся?
— Так, — промовив заєць.
— Бери мій човен, — сказав дух, господар острова, — і повертайся додому.
Повернувся заєць додому, перед акулою покаявся і з того часу більше нікого не обманював.
Інші казки
