Мавпочка з обрізаним хвостом
Жила-була мавпочка, маленька і дурненька. Цілими днями вона тільки й робила, що стрибала з гілки на гілку.– Будь обережнішою, – казали їй великі мавпи, – так недовго й впасти!
Але мавпочка нікого не хотіла слухати. Вона лізла на найвищі дерева і стрибала на найтонші гілки.
Одного разу вона забралася на високе дерево. Раптом гілка під нею зламалася, і мавпочка впала в колючий кущ, а довга гостра колючка встрягла їй у хвіст.
– Ой, ой! Як боляче! – заплакала мавпочка, і всі побачили, що вона ще й боягузка.
Якраз у цей час йшов лісом перукар і ніс у торбинці свої бритви. Зраділа мавпочка:
– Допоможи мені, будь ласка, відріж бритвою кінчик хвоста разом із цією огидною колючкою.
Дістав перукар бритву, лише підніс її до хвоста, а мавпочка як закричить:
– Ой! Це буде боляче! – і відскочила вбік. Перукар і відтяв мавпочці майже весь хвіст. Побачила це мавпочка і заплакала:
– Подивись, що ти наробив з моїм хвостом! Поверни мені хвіст або віддай свою гостру бритву!
Не зміг перукар повернути мавпочці хвіст і віддав їй свою бритву.
Біжить мавпочка лісом далі, гострою бритвою розмахує.
Раптом бачить — старенька хмиз збирає. А хмизини товсті, довгі. Ніяк їх старенькій не розламати.
Захотілося мавпочці похвалитися гострою бритвою, підійшла вона до старенької і каже:
– Подивись, яка в мене бритва. Миттю хмиз нею розщепиш.
Зраділа старенька, ну хмиз щепати, тільки ж бритва для цієї справи непридатна — швидко затупилася.
– Що ти наробила з моєю гострою бритвою! – розсердилася мавпочка. – Поверни мені бритву або віддай свій хмиз!
Не змогла старенька повернути мавпочці гостру бритву і віддала їй свій хмиз.
Навалила мавпочка хмиз на спину і побігла далі.
Раптом бачить, у дворі господиня рисові коржики пече. Захотілося мавпочці рисових коржиків. Підійшла вона до господині і стала дивитися. А в господині хмиз сирий, горить погано.
– Візьми краще мій хмиз, він зовсім сухий! – запропонувала мавпочка.
Зраділа господиня, взяла в’язку і кинула у вогонь. Розгорівся вогонь, стали коржики підрум’янюватися. А як догорів хмиз і господиня вийняла коржики, закричала мавпочка:
– Що ти наробила з моїм хмизом! Поверни мені його або віддавай свої коржики!
Не змогла господиня повернути мавпочці хмиз і віддала їй свої коржики.
Схопила їх мавпочка і побігла далі. Бігла, бігла, зустріла старого з великим мідним гонгом. Захотілося мавпочці мати такий гонг, вона й каже:
– Є в мене, старий, смачні рисові коржики. Дай мені за них твій гонг.
– Гаразд, – погодився старий, – можна й помінятися. Схопила мавпочка гонг, забралася на вершину дерева і давай бити в гонг.
– Я найкрасивіша на світі мавпа! – кричить. – У мене найчудовіший на світі гонг! Бом! Бом! Був у мене хвіст, віддала я його за бритву. Бритву виміняла на хмиз, а хмиз на коржики, а за коржики отримала цей дивовижний гонг! Бом! Бом! Бом!
Мавпочка так сильно вдарила в гонг, що не втрималася і впала в колючий кущ. Гучно засміялися мавпи і з того часу стали називати її безхвостою Бом-Бом.
Інші казки
