Необачність
Одній людині захотілося пограти на флейті, а флейти в нього не було. Він пішов у крамницю купити собі флейту. У крамниці він довго вибирав і оглядав одну флейту за іншою, дмухав у кожну й обмацував зовні і навіть всередині. В одну флейту він так глибоко засунув палець, що ніяк не міг витягти його назад. Тягнув-тягнув — палець не вилазить. Дернув з усієї сили — палець ще міцніше застряг. Як він не бився, а палець не рухався ні вперед, ні назад. Щоб витягти палець, залишалося тільки одне: розбити флейту. Але ж флейта була чужа. Отже, треба було її спочатку купити.— Вибачте, будь ласка, скільки коштує ваша флейта? — запитав він у господаря крамниці.
Господар подумав:
"Цей необережний чоловік занадто глибоко засунув палець у мою флейту і ніяк не може звільнитися. Значить, він заплатить скільки мені заманеться."
І він запросив за флейту стільки, скільки коштували три флейти.
Покупець торгуватися не став і, заплативши за флейту, побіг додому, щоб вдома розбити її молотком і визволити палець.
Свою покупку йому не довелося ні нести в руках, ні класти в кишеню: вона була надіта на палець. Він махав пальцем у всі боки, тому що палець болів.
Раптом з-за високої бамбукової огорожі одного дому він почув чудові звуки флейти.
Йому захотілося дізнатися, хто це так добре грає. Він навіть забув, що у нього болить палець.
В огорожі він знайшов нарешті місце, де бамбукові жерди розійшлися, і між ними утворилася щілина.
Він поглянув одним оком у щілину, намагаючись розгледіти, що відбувається за огорожею. Але щілина була така вузька, що він нічого не побачив.
Тоді він ще міцніше притулився обличчям до огорожі. Від цього бамбукові прути ще більше розійшлися, і йому вдалося просунути в щілину всю голову.
Але саме в цю мить чудова музика закінчилася, і на балконі опустили завісу.
— От досада! Ледь-ледь просунув голову, а дивитися нема на що!
Любитель флейти знову згадав, що в нього болить палець, і потягнув голову назад. Але голова його щільно застрягла в щілині. Бамбукові жерди, які він розсунув чолом, тепер знову зійшлися і стиснули йому шию, наче нашийник. Він дергався і крутив головою так, що огорожа тріщала.
На шум вибігли господарі дому. Коли вони побачили голову, що стирчала серед бамбукових прутів огорожі, вони закричали:
— Що тобі треба? Навіщо ти сюди вліз?
— Вибачте, будь ласка, — сказав любитель флейти, — скільки коштує ваша огорожа? Я хотів би забрати її з собою.
Інші казки
