Наполегливий Юн Су

Колись жив неподалік від Фучжоу маленький хлопчик на ім'я Юн Су. Батько його помер, і залишився він сам із матір'ю. У їхньому домі було бідно й порожньо. Іноді не можна було знайти навіть жмені рису.

Настав час Юн Су вчитися, але в нього не було ні паперу, ні туші, ні пензля для письма. Однак Юн Су твердо вирішив: «Буду вчитися!» І почав думати, як обдурити нужду.

Вранці він прийшов до багатого сусіда і сказав:
— Я чув, що ви шукаєте робітника до дому. Візьміть мене! Років мені небагато, це правда, але я багато й не прошу: дозвольте мені лише час від часу дивитися, як вчаться ваші сини, і я буду задоволений.

Багач зрадів: прийшов безкоштовний робітник! І погодився.

З ранку до вечора працював Юн Су в домі багача. Всю брудну і важку роботу залишали йому. Але зате Юн Су міг час від часу заглядати в книги, за якими вчилися діти господаря. А іноді вдавалося прослухати і цілий урок: прийде вчитель — а Юн Су сховається в куток і слухає. Так і вчився.

Через рік він уже почав сам розбирати слова. Але ось біда — писати не вмів! Не на чому було. Задумався Юн Су: як тут бути? І придумав.

Жив Юн Су зі своєю матір'ю у маленькому будиночку на самому березі моря. Хвилі цілий день рівняли тонкий морський пісок. І ось Юн Су взяв довгу палицю і прийшов на берег моря. Швидко намалював на піску слово. Накотилася хвиля — і все змила. Намалював знову — і знову все змила інша хвиля. Так він міг нескінченно писати без пензля і паперу.

Але тепер йому стало не вистачати книг.

Одного разу Юн Су підійшов до свого багатого господаря і сказав:
— Я працював на вас безкоштовно — тепер хочу попросити про плату. Однак, якщо ви дозволите мені читати ваші книги, я погоджуюся працювати у вас так само ще рік.

Господарю шкода було втрачати такого вигідного робітника, і він дозволив.

Тепер у Юн Су були книги. Дуже часто йому доводилося працювати дотемна, а вчитися лише вночі. Він був настільки бідний, що не міг купити навіть олії для лампи.

Однак Юн Су не здавався. Коли світила місяць, він читав і писав при місячному світлі. А коли місяця не було, Юн Су збирав у траві світлячків і клав їх у паперові ліхтарики. При слабкому світлі живих світлячків наполегливий Юн Су продовжував читати вночі.

Минуло багато років. Юн Су досяг свого — він став великим ученим. І досі люди згадують наполегливість маленького бідняка Юн Су.

↑ Догори

Наполегливий Юн Су

Інші казки