Чорт і людина

Йшли якось дорогою чоловік та жінка. І зустріли чорта.

— Добрий день, чоловіче! Тобі й дружині твоїй!

Не сподобалося чоловікові, як його чорт привітав: жінка-то зовсім і не дружина йому була!

— Ах ти, нечиста сила! — сказав він у відповідь. — Чому ти так говориш? Вона мені зовсім не дружина!

— А хто ж вона тобі?

— Родичка.

— Яка? Ким вона тобі доводиться?

— А от дивись, чорте, — відповів чоловік. — Її мати — свекруха моєї дружини. А тепер розбирайся сам, у якому ми з нею родинстві!..

Сів чорт на узбіччі дороги й почав рахувати. Коли на руках пальців не вистачило — став на ногах загинати: так уже йому хотілося дізнатися, ким та жінка чоловікові доводиться. Але як не ламав голову чорт, як не крутився, як не вертівся, так нічого й не зрозумів.

Змучився чорт, злий став. Питає чоловіка:

— Скажи, чоловіче, у якому ви родинстві. Ніяк не зрозумію!

— Та ні! Сам додумайся. На те ти й чорт!

І донині чорт голову ламає і ніяк не здогадається, ким та жінка чоловікові доводиться… А ви як думаєте — ким?

↑ Догори

Чорт і людина

Інші казки