Коваль і глечик

Жив-був коваль. Якось отримав він за свою роботу глечик молока. Понес молоко додому, а на дорозі люди зібралися побалакати. Побачили коваля й почали сміятися. Поставив коваль глечик на землю, глянув на жартівників і каже:

— Надо мною смієтеся, га? То ось що: продам я цей глечик молока — куплю порося, воно виросте — мені ще дванадцять поросят принесе. А кожен з них — ще дванадцять народить. Тоді я всіх їх продам, розбагатію і стану вашим старостою. Прийдете ви до мене з проханнями, а я всіх вас пинками виштовхаю! Ось так!..

І штовхнув ногою глечик з молоком! Так ні з чим і залишився, бідолаха!

Інші казки

• Дафін і Вестра
• Кремінь-молодець
• Ллється світ попереду, темрява стелиться позаду
• Чесність Пекале
• Марко-Багач