Кухар і цар

Жив-був цар. Запросив він одного разу чужинських царів, королів і різних радників на чесний бенкет із музикантами.

За три дні до бенкету покликав цар до себе кухаря, дав йому грошей і наказав піти на базар, купити там найкраще і найдорожче, що тільки є на світі, щоб на столі були лише відбрані страви.

Пішов кухар на базар, накупив там язиків на всі гроші, приніс на кухню, зварив з різними спеціями і приготував страви до царського столу.

Ось і гості зібралися. Посадив їх цар за столи й наказав подавати страви.

Подав кухар кожному по шматочку язика. З'їли гості язик, і наказав цар нести наступну страву.

А кухар знову роздав кожному по шматочку язика. Гості нічого не можуть зрозуміти. Дивляться здивовано один на одного — чому їм подають лише страви з язика? Може, тут такий звичай?

З'їли гості те, що подали, і чекають, що ще подадуть.

Наказав цар нести наступну страву. Кухар знову приніс язик!

— Чому нас нічим іншим не частувати, а лише язиком? — питають гості.

Покликав цар кухаря:

— Хіба не наказував я тобі купити на базарі найкраще, найдорожче, що тільки є на світі?! А кухар відповідає:

— Пресвітлий царю! Хіба може щось на світі бути краще і дорожче за язик? Язик усе може — царів на престол зводити, війни припиняти і мир укладати!

Здивувалися гості словам кухаря, за кмітливість його похвалили. Потім поговорили між собою і вирішили так: нехай кухар ще раз піде на базар і купить там найгірше, що тільки є на світі. Пішов кухар і приніс із базару… язик! Каже йому цар:

— Хіба не наказував я тобі купити найгірше, що тільки є на світі?! А кухар відповідає:

— Пресвітлий царю! Хіба може щось на світі бути гірше за язик? Адже язик усе може зіпсувати і зруйнувати — і дружбу, і згоду, і мир! Fairy girl