На суді
Чоловік вивів на базар продавати бика. Підходить покупець, сторгував у чоловіка бика, дав завдатку, вказав, куди вести його, в такий-то, мовляв, дім.Веде чоловік бика: зустрічає йому назустріч ще купець.
— Чоловіче, продай бика!
— Прошу, пане купцю.
Сторгувались, і цей дав завдатку, вказав, куди вести.
— Я, — каже, — зараз прийду!
Повів чоловік бика далі. Підходить третій покупець, і з цим сторгувався, взяв і в цього завдатку, веде до нього бика, а тут і попередні двоє покупців підійшли: той тягне до себе покупку, інший — до себе...
Справа ладом не йшла, пішли до суду. Поки прохачі пояснювали судді свою справу, чоловік стояв у передпокої.
До нього вибігає чиновник і каже чоловікові:
— Якщо даси мені на чай, я тебе навчу, як виправдовуватися!
— Зроби божеську ласку, батюшка, будь батьком рідним — заплачу!
— Добре. Щоб тебе не запитали, спершу відповідай: «Ну то що?», а потім: «Ось ще!»
Покликали чоловіка перед суддю.
— Ти, чоловіче, ось цьому купцеві продав бика? — питає суддя.
— Ну то що? — каже чоловік.
— А гроші отримував?
— Ось ще!
— А цьому продавав?
— Ну то що?
— А гроші отримував?
— Ось ще!
— Ну, і цьому продавав?
— Ну то що?
— А гроші отримував?
— Ось ще!
— Та що ти — божевільний, чи що?
— Ну то що?
— Іди геть, ось я тебе до кутузки запряжу!
— Ось ще!
Тільки чоловік за поріг вийшов, як чиновник наздоганяє його:
— Давай, чоловіче, обіцяне, ти обіцяв мені на чай!
— Ну то що?
— Давай, брате!
— Ось ще!
Отак і відбився цим чоловік.