Ворона і рак
Летіла ворона над морем, дивиться: рак повзе — хап його! І понесла в ліс, щоб, сівши десь на гілці, добре поїсти. Бачить рак, що доводиться пропадати, і каже вороні:— Гей, вороне, вороне! Знав я твого батька й твою матір — славні були люди!
— Угу! — відповіла ворона, не розкриваючи рота.
— І братів і сестер твоїх знаю: які ж добрі були люди!
— Угу!
— Та все ж хоч вони й хороші люди, а тобі не рівня. Мені здається, що розумнішої за тебе немає нікого на світі.
Сподобалися ці слова вороні; каркнула вона на весь рот і впустила рака в море.
Інші казки
