Журавель і чапля
Жили-були журавель та чапля, збудували собі на кінцях болота хатини. Журавлю здалося нудно жити самому, і задумав він одружитися.— Давай піду посватаюся до чаплі!
Пішов журавель — тяп-тяп! Сім верств болото місив, приходить і каже:
— Чи вдома чапля?
— Вдома.
— Вийди за мене заміж.
— Ні, журавлю, не піду за тебе заміж, у тебе ноги довгі, плаття коротке, прогодувати дружину нема чим. Іди геть, довгоногий!
Журавель, як не солоно пообідав, пішов додому. Чапля потім роздумала і сказала:
— Чим жити одній, краще піду заміж за журавля.
Приходить до журавля і каже:
— Журавлю, візьми мене за дружину!
— Ні, чапле, ти мені не потрібна! Не хочу одружуватися, не візьму тебе за дружину. Забирайся!
Чапля заплакала від сорому і повернулася назад.
Журавель роздумався і сказав:
— Даремно не взяв собі чаплю: адже самому-то нудно. Піду тепер і візьму її за дружину.
Приходить і каже:
— Чапле, я надумав на тобі одружитися; піди за мене.
— Ні, довгоногий, не піду за тебе заміж!
Пішов журавель додому. Тут чапля роздумалася:
— Навіщо я відмовила такому хлопцеві: самій-то жити невесело, краще за журавля піду!
Приходить свататися, а журавель не хоче. Ось так-то й ходять вони до цього часу один до одного свататися, та так і не одружуються.
Інші казки
