Як лисиця перехитрила лева

Одного вечора лисиця, відчувши голод, вийшла зі своєї нори і почала блукати лісом у пошуках якоїсь їжі. Вона ходила доти, доки не втомилася, але нічого їстівного так і не знайшла.
Лисиця згадала, що в неї жодної крихтинки в роті не було з учорашнього дня, і серце її сповнилося гнівом на лева, який позбавив її смачної їжі. Учора вона прокралася в село, що неподалік лісу, вкрала там качку і могла б втекти з нею, але раптом почула ревіння лева. Довелося їй кинути качку і рятуватися втечею.

Так, якби не лев, вона б смачно пообідала. Лютість засліпила її. Вона йшла, не розрізняючи шляху, і раптом побачила перед собою лева. Лисиця здригнулася, страх охопив її, але вона опанувала себе і сказала:
— Леве, біжи швидше, рятуйся: незабаром почнеться буря!
— Я дуже важкий, — відповів лев, — мені буря не страшна.
— Що ж ти робитимеш? Вітер буде дуже сильний.
— Я ляжу на землю.
— Це не завадить бурі забрати тебе.
— Я триматимуся за стовбур дерева.
— Вітер буде дути кілька днів. Ти не зможеш так довго триматися за стовбур дерева.

Тоді лев, справді налякавшись, закричав:
— Якщо так, скажи, що мені робити!
— Давай я прив’яжу тебе до дерева, і навіть найсильніший вітер не буде страшний для тебе, — запропонувала хитра лисиця.
— Чудова думка, — погодився лев. Прив’язавши лева до дерева, лисиця сіла на камінчик неподалік.
— Чому ж ти сама не шукаєш схованки, щоб врятуватися від бурі? — запитав її лев.
— Бо ніякої бурі не буде, — спокійно відповіла лисиця.

Лев страшно розгнівався і голосно заревів. Тоді зібралися різні звірі.
Побачивши лева, прив’язаного до дерева, і лисицю, спокійно сидячу поруч, вони здивувалися і запитали, що це означає.
— Це я прив’язала його, — пояснила лисиця, — у відплату за те, що він учора позбавив мене вечері. Це має бути уроком для всіх вас. Нехай сильний бережеться нападати на слабкого.

І вона почала гордо й важливо проходитися, а всі звірі дивилися на неї зі страхом і повагою.

↑ Догори

Як лисиця перехитрила лева

Інші казки