Горобець і стеблинка
Взлетів горобець на стеблину і каже:— Похитай горобця, доброго молодця!
Відповідає:
— Не хочу!
— Ходіть по козу, нехай коза прийде стеблину гризти, не хоче стеблина похитати горобця, доброго молодця.
І коза каже:
— Не хочу!
— Ходіть по звіра. Іди, вовче, козу їсти, не хоче коза стеблину гризти, а стеблина не хоче похитати горобця, доброго молодця.
Вовк каже:
— Не хочу!
— Ідіть, люди, вовка бити, вовк не хоче козу різати, а коза — стеблину гризти, а стеблина не хоче похитати горобця, доброго молодця.
Люди кажуть:
— Не хочемо!
— Ходіть, — каже, — тоді по татар. Татари, татари! Ідіть людей рубати, люди не хочуть вовка бити, а вовк не хоче козу різати, коза — стеблину гризти, а стеблина похитати горобця, доброго молодця.
Та й татари кажуть:
— Не хочемо людей рубати!
А люди кажуть — не хочемо вовка бити; а вовк каже — не хочу козу різати; а коза каже — не хочу я стеблину гризти; а стеблина каже — не хочу я горобця, доброго молодця, похитати.
— Ходіть, — каже горобець, — по вогонь! Бо татари не хочуть людей рубати, не хочуть люди вовка бити, а вовк не хоче козу різати, а коза не хоче стеблину гризти, а стеблина не хоче похитати горобця, доброго молодця.
Та й вогонь каже:
— Не хочу!
А горобець каже (дивіться, все своїм слугам наказує):
— Ідіть по воду! Іди, водо, вогонь гасити, бо вогонь не хоче татар палити, а татари не хочуть людей рубати, а люди не хочуть вовка бити, а вовк не хоче козу різати, а коза не хоче стеблину гризти, а стеблина не хоче похитати горобця, доброго молодця!
Та й вода каже:
— Не хочу!
— Ходіть по волів! Воли, воли! Ідіть, воли, воду пити, не хоче вода вогню гасити, не хоче вогонь татар палити, не хочуть татари людей рубати, не хочуть люди вовка бити, а вовк не хоче козу різати, а коза не хоче стеблину гризти, а стеблина не хоче похитати горобця, доброго молодця.
Так і воли не хочуть!
От горобець і каже:
— Ходіть по довбню! Нехай іде волів бити, бо воли не хочуть воду пити, не хоче вода вогню гасити, а вогонь не хоче татар палити, не хочуть татари людей рубати, не хочуть люди вовка бити, вовк не хоче козу різати, а коза не хоче стеблину гризти, а стеблина не хоче похитати горобця, доброго молодця.
Довбня каже:
— Не хочу!
— Ідіть, хробаки, довбню точити, бо не хоче довбня волів бити, не хочуть воли воду пити, а вода не хоче вогню гасити, не хоче вогонь татар палити, а татари не хочуть людей рубати, а люди не хочуть вовка бити, а вовк не хоче козу різати, а коза не хоче стеблину гризти, а стеблина не хоче похитати горобця, доброго молодця.
Хробаки не хочуть.
— Ходіть, — каже, — по курей! Ідіть, кури, хробаків клювати, не хочуть хробаки довбню точити, не хоче довбня волів бити, не хочуть воли воду пити, не хоче вода вогню гасити, а вогонь не хоче татар палити, не хочуть татари людей рубати, а люди не хочуть вовка бити, вовк не хоче козу різати, а коза не хоче стеблину гризти, а стеблина не хоче похитати горобця, доброго молодця.
Та й кури кажуть:
— Не хочемо.
— Ходіть, — каже, — по шуліку! Іди ти, шуліку, курей хапати, бо кури не хочуть хробаків клювати, а хробаки не хочуть довбню точити, а довбня не хоче волів бити, а воли не хочуть воду пити, а вода не хоче вогню гасити, не хоче вогонь татар палити, не хочуть татари людей рубати, а люди не хочуть вовка бити, а вовки не хочуть козу різати, а коза не хоче стеблину гризти, а стеблина не хоче похитати горобця, доброго молодця!
Шуліка за курей, кури за хробаків, хробаки за довбню, довбня за волів, а воли за воду, а вода за вогонь, вогонь на татар, а татари на людей, люди на вовка, а вовк за козу, коза за стеблину, а стеблина тоді:
— Ко-о-лых, ко-о-лых,
Батькові його сто лих!
Попередня казка Зміст Наступна казка