Колосок
Жили-були два мишеняти, Круть і Верть, та півник Голосисте Горличко. Мишенята тільки й знали, що співали та танцювали, крутилися та вертілися. А півник ледве світ піднімався, спершу всіх піснею будив, а потім брався до роботи.Ось одного разу півник підмітав двір і бачить на землі пшеничний колосок.
— Круть, Верть, — покликав півник, — гляньте, що я знайшов!
Прибігли мишенята й кажуть:
— Потрібно його обмолотити.
— А хто буде молотити? — запитав півник.
— Тільки не я! — закричав один.
— Тільки не я! — закричав другий.
— Гаразд, — сказав півник, — я обмолочу.
І взявся за роботу. А мишенята стали грати в лапту.
Закінчив півник молотити й закричав:
— Гей, Круть, гей, Верть, гляньте, скільки я зерна намолотив!
Прибігли мишенята й зацінькали в один голос:
— Тепер потрібно зерно на млин віднести, борошно намолоти!
— А хто понесе? — запитав півник.
— Тільки не я! — закричав Круть.
— Тільки не я! — закричав Верть.
— Гаразд, — сказав півник, — я віднесу зерно на млин.
Взвалив собі на плечі мішок і пішов. А мишенята тим часом забавилися в чехарду. Один через одного стрибають, веселяться.
Повернувся півник з млина, знову кличе мишенят:
— Сюди, Круть, сюди, Верть! Я борошно приніс.
Прибігли мишенята, дивляться, не нахваляться:
— Ой та півник! Ой та молодець! Тепер потрібно тісто замісити та пироги спекти.
— Хто буде місити? — запитав півник. А мишенята знову своє.
— Тільки не я! — зацінькав Круть.
— Тільки не я! — зацінькав Верть.
Подумав, подумав півник і каже:
— Мабуть, мені доведеться.
Замісив він тісто, наносив дров, розтопив піч. А як піч розтопився, посадив у неї пироги. Мишенята теж часу не гаяли: пісні співають, танцюють. Спіклись пироги, півник їх вийняв, виклав на стіл, а мишенята вже тут як тут. І кликати їх не треба було.
— Ох, і проголодався я! — цінькає Круть.
— Ох, і їсти хочеться! — цінькає Верть.
І за стіл сіли.
А півник їм каже:
— Почекайте, почекайте! Ви мені спершу скажіть, хто знайшов колосок.
— Ти знайшов! — голосно закричали мишенята.
— А хто колосок обмолотив? — знову запитав півник.
— Ти обмолотив! — тихіше сказали обоє.
— А хто зерно на млин носив?
— Теж ти, — зовсім тихо відповіли Круть і Верть.
— А тісто хто місив? Дрова носив? Піч топив? Пироги хто пік?
— Все ти. Все ти, — ледве чутно процінькали мишенята.
— А ви що робили?
Що сказати у відповідь? І сказати нічого. Стали Круть і Верть вилазити з-за столу, а півник їх не зупиняє. Не за що таких ледарів і лежебок пирогами частувати.