Комар оводу не товариш

Літає ґедзь, по сторонах дивиться, а під кущиком у холодку сидить комар. Ґедзь і каже йому:

— Полетімо, брате, за компанію!
— Е, тобі то добре, у тебе самі ребра, а я товстий, сонця боюся.
— Ну, якщо так, то прощай.
— Доброго здоров’я, — відповів комар.

Тільки сіло сонечко, летить комар, пісеньку наспівує, а сам думає: «Зустріну коня чи людину, от і з’їм!» Дивиться — на сухій гілці сидить, надувшись, ґедзь і дрімає.

— А, здорово, друже! — каже комар, штовхнувши ґедзя ногою.
— Ну, що? Здорово, — відповідає ґедзь, прокидаючись.
— Полетімо, брате, тепер за компанію!
— Не полечу, холодно, та й боюся жупан росою замочити.
— Ну, так прощай! Видно, ґедзь комару не товариш!
— Доброї ночі, — відповів ґедзь, потер задні ніжки одну об одну, та й захрапів.

Інші казки

• Гаманець
• Про курку, що несла золоті яйця
• Вовк, собака і кіт
• Як кінь із биком у забіги бігали
• Котик і півник