В'юн і щука
Одного разу щука схопила в'юна в такому закутку, що й податися йому було нікуди. От бачить він, що біда неминуча, і каже:— А ви, матусю-голубонько, вже сповідалися?
— Ні.
— То йдіть, я вас сповідаю, а потім уже мене й з'їсте.
Вона його питає:
— А де ж ти мене сповідати будеш?
— Та тут є й церковка.
От вона й послухала його, ідуть до церковки. А він підвів її до верши й каже:
— Ідіть за мною.
Влізли вони в вершу, а їй уже назад не вибратися, а для в'юна-то сімнадцять дверей у тій верші; от виліз він швидко, бігає навколо верши й каже їй:
— Сиди, святоше, поки прийде рибалка-міхоноша!
Інші казки
