Чарівний ріг
У давні часи жив в Англії один лицар. На щиті у нього був зображений страшний крилатий дракон, але, як ви зараз самі побачите, це йому не допомогло.Одного разу лицар полював далеко від Глостера і заїхав у ліс, де водилося багато кабанів, оленів та іншої дичини. У лісі посеред галявини стояв горбок, дуже невисокий, на зріст людини. На ньому завжди відпочивали лицарі та мисливці, коли їх, бувало, змучувала спека або спрага.
Але місце це було не просте, а чарівне. Піднятися на горбок можна було лише наодинці, без супутників.
Коли лицар їхав лісом і був уже недалеко від дивовижного горбка, йому зустрівся дроворуб. І лицар почав розпитувати його про цей горбок.
— Підіймись на горбок наодинці, — порадив лицарю дроворуб, — і скажи, ніби говориш комусь:
«Хочу пити!» І тоді перед тобою з’явиться виночерпій з ясним обличчям і в багатій темно-червоній одежі. Він простягне тобі великий ріг, прикрашений золотом і коштовним камінням, — як у давнину прикрашали роги наші предки. Ріг буде до країв повний невідомим пахучим напоєм. Пригуби його, і тоді відразу покинуть тебе спрага й втома, і, якщо ти виснажився, сили повернуться до тебе. А коли ти вип’єш ріг до дна, виночерпій простягне тобі рушник, щоб обтерти рота, і, не чекаючи ні питань, ні подяки, зникне.
Лицар із крилатим драконом на щиті лише посміявся з оповіді дроворуба.
«Невже знайдеться такий дурень, — подумав він, — що, одного разу побачивши такий прекрасний ріг, не спробує ним заволодіти!»
Того ж дня лицар повертався з полювання втомлений; його мучили спека й спрага, і він згадав про дивовижний горбок і чарівний ріг. Він відіслав своїх супутників і, як навчив його дроворуб, сам піднявся на горбок і голосно сказав:
— Хочу пити!
І відразу — як і передбачав дроворуб — з’явився виночерпій у темно-червоній одежі і простягнув йому великий ріг, всипаний дорогоцінним камінням.
Жадібність охопила лицаря, коли він побачив цей скарб. Він схопив ріг і лише пригубив, як у жилах його запалала кров, і він вирішив вкрасти ріг.
І ось він випив увесь напій до краплі, але замість того щоб повернути ріг виночерпію, як належало благородному лицарю, кинувся вниз з горбка й побіг.
Тепер послухайте, яка доля спіткала цього лицаря, що носив на своєму щиті крилатого дракона, але втратив свою лицарську честь і вкрав чарівний ріг!
Того часу сам граф Глостерський не раз піднімався на дивовижний горбок, щоб вгамувати спрагу з чарівного рога й відпочити. І ось він дізнався, що безчесний лицар порушив цей добрий звичай. Граф напав на злодія в його ж замку і вбив його у чесному бою, а чарівний ріг забрав. Але — на жаль! — граф не повернув скарбу чарівникові-виночерпію, а віддав його своєму державцю й володарю королю Генріху Старшому.
І з тих пір, хоч цілий день стійте на чарівному горбку й повторюйте: «Хочу пити!», — вам уже не пощастить пити з чарівного рога.
Інші казки
- Як Майкл Скот до Риму ходив
- Юний Поллард і Окландський вепр
- Кіт і папуга
- Ніщо-нічого
- Джек і бобове стебло
