Джерело на краю світу
У добрий старий час — а він і справді був добрий час, хоч це був не мій час і не ваш час, та й нічий час — жила на світі дівчина. Мати в неї померла, і батько одружився з іншою. Мачуха возненавиділа пасербицю за те, що дівчина була краща за неї, тримала її в чорному тілі, змушувала виконувати всю чорну роботу в домі і ні на мить не залишала її в спокої. Нарешті вона вирішила зовсім позбутися від неї. Подала дівчині решето і сказала:— Іди, набери в це решето води з джерела, що на краю світу. І принеси решето повне, а якщо ні — буде тобі погано!
Мачуха думала, що дівчині ніяк не знайти джерела на краю світу, а якщо й знайде, то чи зможе вона донести воду в решеті?
І ось дівчина вирушила в дорогу і кожного зустрічного питала, де те джерело, що на краю світу? Але ніхто цього не знав, і вона все думала та гадала, як їй бути.
Нарешті якась дивна старенька, що ледве пересувалася, згорблена в три погибелі, показала їй дорогу на край світу і пояснила, як туди дістатися.
Дівчина послухалася стареньки і дійшла таки до джерела на краю світу. Але лише вона зачерпнула решетом холодної-прехолодної води, як вся вода витекла. Дівчина знову набрала води в решето, і ще багато разів набирала, але вода щоразу виливалася, так що зрештою бідолаха сіла на землю і залилася гіркими сльозами.
І раптом вона почула квакання. Підняла голову і побачила велику жабу. Жаба витріщила на дівчину очі і спитала:
— Що трапилося, мила?
— Ох, я бідолашна, бідолашна! — сказала дівчина. — Мачуха послала мене в таку далечінь і наказала набрати в решето води з джерела на краю світу, а я не можу.
— Ось що, — сказала жаба, — пообіцяй виконувати всі мої накази цілу ніч — від вечора до ранку, і я навчу тебе, як набрати води в решето.
Дівчина погодилася, і жаба сказала:
Глиною обмаж його, вистели мохом,
І принесеш у ньому воду додому.
А потім — стриб-стриб — і скочила прямо в джерело на краю світу.
Дівчина нарвала моху, вистелила ним дно решета, обмазала все решето глиною і опустила його в джерело на краю світу. Цього разу вода не витекла з решета, і дівчина вже збиралася йти додому, як раптом жаба висунула голову з джерела на краю світу і проквакала:
— Так пам’ятай, що пообіцяла!
— Добре, — відповіла дівчина.
А сама подумала: "Що поганого може мені зробити якась жаба!"
Ось вона повернулася до мачухи з решетом, повним води з джерела на краю світу. Мачуха ледве не лопнула від злості, але ні слова не сказала.
Того ж вечора дівчина почула тихецьке стукання у двері біля самої підлоги — тук-тук-тук і чийсь голос:
Двері мені відчини, моя красуне,
Двері мені відчини, любима!
Згадай, дружечку, що казали ми
На краю світу, біля джерела!
— Що це таке?! — вигукнула мачуха, і дівчині довелося розповісти їй про все, що з нею сталося, і про те, яку обіцянку вона дала жабі.
— Дівчата повинні виконувати свої обіцянки! — сказала мачуха. — Іди зараз же відчини двері!
Вона була рада-радісенька, що пасербиці доведеться коритися якійсь огидній жабі.
Дівчина встала, відчинила двері, бачить — за дверима жаба з джерела на краю світу. Стриб-стриб, скок-скок — і ось жаба підскочила до дівчини і проквакала:
Візьми на коліна, моя красуне,
Візьми мене, любима!
Згадай, швиденько, що казали ми
На краю світу, біля джерела!
Не хотілося дівчині садити до себе на коліна жабу, але мачуха наказала:
— Зараз же візьми її, зухвала дівчино! Дівчата повинні виконувати свої обіцянки!
Довелося дівчині посадити жабу собі на коліна. А та посиділа-посиділа, та й попросила:
Дай мені поїсти, моя красуне,
Дай мені поїсти, любима!
Згадай, швиденько, що казали ми
На краю світу, біля джерела!
Цю прохання дівчина виконала охоче — принесла хліба, глечик молока і досить нагодувала жабу. А жаба наїлася і каже:
Ляж зі мною спати, моя красуне,
Ляж зі мною спати, любима!
Згадай, дружечку, що обіцяла ти,
Коли втомилася так біля джерела!
Тут вже дівчина обурилася. Але мачуха сказала сердито:
— Давши слово — тримайся! Дівчата повинні виконувати свої обіцянки! Роби, що велять, або йди звідси разом зі своєю жабою!
І ось дівчина взяла жабу з собою до ліжка, але поклала її якнайдалі від себе. А коли зайнявся день, жаба сказала їй:
Рубай мені голову, моя красуне,
Рубай швиденько, любима!
Згадай, дружечку, що обіцяла ти
Там, на галявині біля джерела!
Дівчина спочатку відмовилася — адже вона пам’ятала, як допомогла їй жаба біля джерела на краю світу. Але жаба повторила свою прохання. Тоді дівчина пішла за сокирою і відрубала їй голову. І раптом — о диво! — перед нею поста́в молодий прекрасний принц. Він розповів дівчині про те, як злий чарівник зачарував його, і додав:
— Розчарувати мене могла лише та дівчина, що погодилася б виконувати всі мої накази цілу ніч — від вечора до ранку, а вранці відрубала б мені голову.
Ну і здивувалася мачуха, побачивши замість огидної жаби молодого принца! І вже повірте мені, не до вподоби їй стало, коли принц сказав, що хоче одружитися з її пасербицею за те, що вона звільнила його від злих чар. Але вони все одно повінчалися і оселилися в замку. А мачусі залишилося втішатися тим, що, не будь її, пасербиця ніколи б не вийшла б заміж за принца.
Інші казки
- Чудовисько Уїнделстоунського ущелиння
- Донька морського царя
- Нічний переслідування
- Три голови в колодязі
- Чорний Родерик
