Крихітка
Жила-була крихітна старушенька. Жила вона в крихітному селі, у крихітному будиночку. Одного разу наділа крихітна старушенька крихітну капелюшку і вийшла зі свого крихітного будиночку крихітку прогулятися. Крихітку пройшла крихітна старушенька і опинилася біля крихітної каліточки. Відкрила вона крихітну каліточку і потрапила на крихітне кладовище. Пішла крихітна старушенька по крихітному кладовищу, бачить — на крихітній могилі крихітна кісточка. Ось і каже крихітна старушенька своїй крихітній особі:— Зварю-но я собі з цієї крихітної кісточки крихітку супу на крихітну вечерю.
Поклала крихітна старушенька крихітну кісточку в свій крихітний кишеньку і поплелася до свого крихітного будиночку.
А коли крихітна старушенька повернулася в свій крихітний будиночок, вона почула себе крихітку втомленою. Сховала вона крихітну кісточку в крихітний буфетик і вилізла по крихітній драбинці на свою крихітну ліжечко.
Та не встигла крихітна старушенька крихітку поспати, як із крихітного буфетика почувся крихітний голосок:
— Віддай мою кістку!
Крихітна старушенька крихітку злякалася, сховала свою крихітну головку під крихітні простирадла і знову заснула.
Та не встигла крихітна старушенька ще крихітку поспати, як знову почувся із крихітного буфетика крихітний голосок, тільки вже крихітку голосніше:
— Віддай мою кістку!
Крихітна старушенька злякалася крихітку більше і крихітку глибше сховала під крихітні простирадла свою крихітну головку.
Та не встигла вона ще крихітку поспати, як крихітний голосок із крихітного буфетика знову роздався крихітку голосніше:
— Віддай мою кістку!
Крихітна старушенька злякалася ще крихітку більше, але все-таки висунула з-під крихітних простирад свою крихітну головку і що є сили крикнула крихітним голосочком:
— БЕРИ!