Сер Майкл Скотт
Сер Майкл Скотт із Балвері був найвеличнішим магом, або, як ще кажуть, чарівником, яких тільки знала Шотландія.Розповідають, що вірними слугами його були духи пекла, причому одного з них подарував Скотту сам сатана в обмін на його тінь. І з тих пір сер Майкл і справді перестав відкидати тінь.
Навіть вороного скакуна сера Майкла було не простим, а чарівним.
Трапилося одного разу, що король Шотландії Олександр III послав сера Майкла до двору французького короля з важливим дорученням: домогтися деяких поступок, на які король Франції не хотів погоджуватися.
— Я б порадив вашій величності переглянути ваші вимоги, — суворо сказав сер Майкл французькому королю.
Але король Франції нічого не знав про велику силу сера Майкла Скотта і анітрохи не злякався загрози, яка пролунала в його голосі. Він лише похитав головою.
— Даю вам кілька хвилин на роздуми, поки мій вороний кінь не вдарить тричі копитом біля воріт вашого замку, — сказав сер Майкл.
Король і його наближені так і реготали від слів цього заморського вискочки. Однак сміх їх потонув у гучному луні — це вороний кінь сера Майкла вдарив копитом по кам’яній мостовій перед воротами замку.
І тут же у відповідь задзвонили дзвони по всій Франції. Великі дзвони гучно гули, маленькі тоненько перезвонили. Чесні люди, розбуджені дзвоном, повскакували зі своїх ліжок, розбійники з великої дороги всі попряталися, а бенкетуючі, які не встигли куштувати вино, так і застигли з кубками в руках. Навіть птахи попадали зі своїх гнізд. Усі розмови в країні затихли: неможливо було розгледіти жодного слова в такому дзвоні та гуркоті.
Дзвони перестали дзвонити, лише коли вороний кінь сера Майкла вдруге вдарив копитом по кам’яній мостовій.
Від другого удару попадали високі вежі королівського замку.
— Досить! — вигукнув король. — Я передумав! Скажи своєму панові, що я на все згоден.
У відповідь сер Майкл низько вклонився французькому королю, щоб сховати тріумфуючу усмішку на своїх губах.
Що й казати, король Олександр мав усі підстави бути тисячу і тисячу разів вдячним своєму посланцю.
І взагалі, краще було не сердити сера Майкла Скотта. Він умів завдавати великих неприємностей тим, хто чимось його роздратував або викликав його гнів, про що одного разу на власному досвіді переконалася дружина одного фермера.
Трапилося якось, що, полюючи в лісі, сер Майкл раптом відчув сильний голод і, побачивши неподалік фермерську хатину, послав свого слугу попросити для себе шматок хліба.
Слуга постукав у двері, і коли господиня відчинила йому, попросив у неї шматок хліба для свого пана.
— Немає в мене хліба, — грубо відповіла фермерка. Слуга принюхався і чітко відчув запах свіжого хліба, а заглянувши в двері, побачив палаючий вогонь і залізні пательні, на яких пекли хліб.
З цим він і повернувся до сера Майкла.
— Господиня каже, що немає в неї хліба, — повідомив він, — але вона бреше. Коли вона відчинила мені двері, я відразу відчув запах свіжого хліба.
Сера Майкла Скотта дуже розлюбила така звістка. Він витягнув із кишені кісточку, або, як ще називають у тих краях, чортів палець, і наказав своєму слузі повернутися в хатину і непомітно сховати цю річ у щілину за дверною притолокою.
Не встиг слуга виконати наказ свого пана, як чарівні чари вже почали діяти. Саме в цю мить фермерка нахилилася над вогнем, щоб зняти з нього останні хліби, і раптом їй неймовірно захотілося танцювати. Вона закрутилася по кухні, притопуючи і розводячи руками, і при цьому ще заспівала:
З чим слуга сера Майкла прийшов,
З тим і пішов, з тим і пішов…
А чоловік фермерки з самого ранку працював у полі. І от він подумав: чого це дружина так довго не несе йому обід? Стояла найгарячіша пора — збір урожаю, фермер стомився і проголодався. Його помічниці донька давно вже принесла глечик з пивом і хліб, а фермерка все не йшла. І фермер попросив дівчину, щоб на зворотному шляху додому вона заглянула до його дружини і нагадала про обід.
Дівчина повернулася в село і постукала в двері фермерської хатини, але ніхто їй не відповів, хоча вона чула там шум і тупіт. Судячи з усього, фермерка була в піднесеному настрої, бо вона весело співала на всю губу.
— Послухай-но, господине! — крикнула дівчина. — Твій чоловік просив дізнатися, чи не забула ти про обід. І наказав тобі швидше нести його в поле!
Шум і спів у хатині тривали, але відповіді дівчина так і не отримала. А тому вона сама відчинила двері і увійшла на кухню. Не встигла вона переступити поріг хатини, як її теж охопило бажання потанцювати, і вона разом із фермеркою закрутилася в бурхливому шотландському фліні.
Минула година, але ні дівчини з якоюсь звісткою, ні дружини з обідом фермер так і не дочекався і вирішив сам піти дізнатися, що трапилося. Підійшовши до дому, він не увійшов одразу на кухню, а спочатку заглянув у вікно.
Що ж він побачив?
Його дружина разом із дівчиною, як божевільні, скакали по кухні.
— Годі дурня валяти! — закричав фермер. — Де мій обід? Зараз не час веселитися.
Він у гніві розчинив двері і ступив на кухню. Але не встиг він оговтатися, як уже танцював разом із двома жінками, намагаючись лише не відставати від них і не збиватися з ритму. Таким чином замість соло, а потім дуету тепер у хатині вже відтанцьовувало бурхливе тріо.
Негостинна фермерка осиплим голосом продовжувала співати:
З чим слуга сера Майкла прийшов,
З тим і пішов, з тим і пішов…
Весь цей день сер Майкл Скотт полював у лісі, а коли спустилися сутінки, слуга нагадав йому:
— Цікаво, як вона там танцює, ця фермерка?
— Ти, мабуть, хотів сказати, як вони там танцюють, ця славна трійця? — поправив його сер Майкл, у якого був свій спосіб дізнаватися, де що відбувається. — Що ж, гадаю, вона вже отримала своє. Тепер можеш повернутися і витягнути чортів палець із-за дверної рами.
Слуга виконав все точно, витягнув чортів палець із-за притолоки, і танцююча трійця тут же впала без сил на підлогу і проспала, одні кажуть, — сім днів, а інші — цілий тиждень.