Два мороза
Гуляли по полю два морози, два рідних брати — мороз Синьоносий і мороз Червоненосий.Гуляють-погулюють морози, один одного хвалять. А ніч ясна, ясна. Простори морозам на волі.
А тихо, так тихо, наче живої душі не лишилося на світі. Перебігли морози з поля в ліс. Бігають, поцокують, з дерева на дерево перестрибують, зайчиків лякають. З лісу в село заскочили і давай по дахах стріляти!
— Еге, — каже мороз Синьоносий, — усі попряталися, бояться на двір вилізти.
— Нехай тільки хтось вилізе — задамо йому страху, — відповідає мороз Червоненосий.
Стало світати. Повалив із труб дим густий. Заскрипіли криниці. Повиходили чоловіки з хат. Хто молотити пішов, хто в ліс по дрова збирається.
— Постривай-но, брате, — сказав мороз Червоненосий. — Давай побіжимо з тобою на дорогу в поле.
І побігли вони знову в поле. Стоять рядочком, мандрівників піджидають.
Заскрипіли сані на дорозі. Задзвенів десь дзвіночок під дугою.
У санях селянин сидить, коняка підганяє. А за санями ухарський візок пливе, дзвіночок дзвенить.
— Ну, постривайте-но, — каже мороз Синьоносий. — Ти біжи за мужиком, а я за паном.
І побігли вони мандрівників морозити.
Довго біг мороз Синьоносий, поки пана наздогнав. Нарешті наздогнав, під шубу заліз. Тепло виганяє звідти. Поїживається пан, ноги мерзнуть, холод по тілі пішов, панський ніс посинів. А мороз Синьоносий тільки посміхається. Ледачи до смерті пана не заморозив.
А мороз Червоненосий наздогнав селянина і давай його морозити.
— Еге, мороз не жартує, — каже селянин. Зліз він із саней, ногами тупає, по плечах руками ляскає. Пробіг так із півверсти, йому й спекотно стало. Сів собі в сани, їде — і горя мало.
— Ну, постривай же, брате: пройму я тебе, коли дрова рубати будеш.
Заїхав чоловік у ліс. А мороз Червоненосий обігнав його, у лісі чекає. Випряг коня селянин, сокиру взяв та як почав рубати — спекотно стало йому. Скинув кожух. А мороз зрадів: заліз у кожух і давай там білі кросна ткати.
Зробив кожух білим, як сніг.
Нарубав дров чоловік, до кожуха йде, а він увесь обмерзлий.
— Еге, брате, ти тут?
Узяв батога та як став ним махати — ледве живий вискочив мороз Червоненосий і прямо в ліс.
Розсердився мороз Червоненосий на селянина, але нічого з ним зробити не може.