Як курка півника врятувала
Жили-були курка й півник. Курка яйця несла, а півник зернятка добував, курку частував. Вигрібав із ямки зернятко й кликав курку:— Ко-ко-ко, Чубчик, я зернятко знайшов!
Ось раз вигріб півник великий біб. «Ну, — думає, — цього зернятка курці не проковтнути, з’їм я його, мабуть, сам». Проковтнув — та й подавився. Упав півник, ноги підняв і не дихає. Підбігла до нього курка:
— Що з тобою, Петю? Чого ти лежиш і не дихаєш?
— Ой, — стогне півник, — бобиком подавився...
— Чим же тобі, Петю, допомогти? — питає курка.
— Треба, — шепоче півник, — масла дістати, горло змазати.
— А де його дістати?
— У корови.
Побігла курка до корови:
— Корова, корова, дай масла!
— Нащо тобі масло?
— Півник лежить і не дихає: бобиком подавився.
— Гаразд, — каже корова, — дам тобі масла. Тільки сходи спершу до косарів, попроси сіна.
Прийшла курка до косарів:
— Косарі, косарі, дайте сіна!
— Нащо тобі сіно?
— Сіно — корові. Корова дасть масла. Масло — півнику, а то півник лежить і не дихає; бобиком подавився.
Косарі кажуть:
— Сходи до пекаря, попроси пирогів. Пироги ми з’їмо, тоді й сіна накосимо.
Прийшла курка до пекаря:
— Пекарю, пекарю, дай пирогів!
— Нащо тобі пироги?
— Пироги — косарям. Косарі сіна накосять. Сіно — корові. Корова дасть масла. Масло — півнику, а то півник лежить і не дихає: бобиком подавився.
Пекар каже:
— Сбігай у ліс, принеси дров, щоб було на чому пироги спекти.
Побігла курка в ліс і принесла дров.
Напік пекар пирогів.
Віднесла курка пироги косарям. Косарі з’їли пироги й накосити сіна.
Принесла курка сіно корові.
Корова з’їла сіно й дала масла.
Принесла курка масло півнику.
Півник змазав горло маслом і проковтнув біб.
Проковтнув і знову заспівав весело на весь двір:
— Ку-курі-ку! Чубчик — молодець!
Ось і казці кінець.
Інші казки
- Страшна закрутка
- Федір Набілкін і справжні богатирі
- Як піп обдурив Тараса одного разу, а Тарас його двічі
- Пан і казкар
- Жадібний багатій
