Не силою, а розумом
Пішов чоловік у ліс рубати дрова. Нарубав дров, сів на пеньок відпочити.Приходить ведмідь:
— Ей, чоловіче, давай поборемось!
Глянув чоловік на ведмедя: от така махина — де з ним мірятися! Стисне лапами — і дух із тіла.
— Е-е, — каже чоловік, — що мені з тобою боротися! Давай спочатку подивимось, чи є в тебе сила. Тоді ми з тобою поборемось.
— А як будемо дивитись? — питає ведмідь.
Взяв чоловік сокиру, розколов пеньок зверху, загнав у щілину клин і каже:
— Розірвеш цей пеньок лапою — значить, є сила. Тоді ми з тобою поборемось.
Ну, ведмідь, не довго думаючи, сунув лапу в щілину. А чоловік тим часом бац обухом по клину, той і вискочив.
Тут пеньок і стиснув ведмежу лапу, наче кліщами.
Реве ведмідь, танцює на трьох лапах, а розщепити пеньок і вирватися не може.
— Ну що, — каже чоловік, — будеш зі мною боротися?
— Ні, — виє ведмідь, — не буду!
— Отож бо! — сказав чоловік. — Не тільки силою можна боротися, а й розумом.
Загнав він знову клин у щілину, витягнув ведмідь лапу — і гайда в ліс без оглядки.
З того часу і боїться він із людиною зустрічатися.