Чому в березні 31 день
Колись, дуже давно, у баби Марти (у березні) було в розпорядженні всього 28 днів, а у Молодшого Січня (у лютому), навпаки, було 31.Тоді в одному маленькому селі високо в горах жила одна бабуся, і було в неї двоє біленьких козенят. Бабуся була дуже гостра на язик.
Одного разу в останній день березня погода встановилася зовсім тепла. У небі високо стояло гаряче сонечко, і бабуся повела своїх козенят на пасовисько в гори – щоб погрілися на сонечку та пощипали свіжу травку. Але бабуся не змогла відмовити собі в задоволенні підколоти бабу Марту. Забираючи козенят на прогулянку, вона вигукувала, сміючись: «Бабо Марто, йди геть, твої дні закінчилися, нічого ти мені тепер не зробиш, я веду козенят погуляти».
Розлютилася баба Марта, але нічого не могла зробити, бо її час минув.
Побігла вона тоді з усіх сил до брата Молодшого Січня та попросила віддати їй три дні, щоб помститися бабусі. І поступився їй брат трьома днями. «Ну що ж, – сказала баба Марта, – подивимося, хто тепер сміятиметься останнім!»
І баба Марта затягнула небо хмарами, завив вітер, почалася снігова буря, вся земля вкрилася льодом. У горах, далеко від свого дому, тремтіла бабуся від страху та холоду, поки кров не замерзла в її жилах, а серце не перетворилося на камінь. Злилася баба Марта ще три дні та три ночі, усі люди в селі сховалися по домівках від страшної бурі, яку вона влаштувала.
Коли буря втихла, люди з села піднялися в гори до пасовища і побачили, що бабуся та її козенята перетворилися на купу каміння, а з-під їхніх ніг тече гірський струмок. Бабусю в селі не дуже любили через її їдкість, тому це видовище людям здалося смішним, і вони засміялися. Так баба Марта опинилася при своєму – вона сміялася останньою.
Відтоді у березні 31 день, а останні дні березня в народі називають «позиченими днями», і не виходять у ці дні на польові роботи.
Інші казки
- Сліпий змій
- Казка про Хлопчика, цуценя, кошеня та жаба
- Вапняночка
- Сливи за сміття
- Їжак-голкошкір, крітниця та лисиця
