Покараний косолапка
У Рум’янки рум’яні щічки та русяве волосся. А в волоссі рожева стрічка. Вона часто ходить у гості до свого дідуся. Її дідусь — лісник. Він живе в лісі, у дерев’яному будиночку.Одного ранку, виходячи з дому, дідусь сказав:
— Люба моя онучко, захотілося мені чогось грибної юшки...
— Добре, дідусю, зварю тобі юшку, — відповіла Рум’янка і додала: — А ще схожу в ліс і назбираю суниці. Я знаю одну галявину, де росте найсолодша у всьому лісі суниця.
І працьовита Рум’янка взялася готувати юшку.
А дідусь із рушницею пішов стежкою в ліс і незабаром зник за високими кленами. Тільки димок із його люльки залишився витати хмаркою над стежкою.
Сухі дрова горіли добре, і грибна юшка зварилася швидко. Рум’янка поправила свою рожеву стрічку і взяла кошик.
«Дідусь прийде до вечора, часу в мене вистачить, — подумала вона, — я встигну назбирати повний кошик суниці й повернуся додому до його приходу».
До вечора Рум’янка повернулася додому втомлена, але щаслива. Кошик був доверху наповнений солодкою суницею, зібраною на лісовій галявині. Рум’янка поставила кошик на лавку біля дверей, а сама зайшла в дім і почала накривати на стіл.
Як завжди, лісник повернувся додому, коли над горою засвітилася перша зірочка. І цього разу вітерець спершу доніс до Рум’янки запах диму з дідусевої люльки, потім почулося тихе покашлювання і нарешті — у дверях з’явився сам дідусь.
— Сідай швидше за стіл, дідусю, поки юшка не охолола, — сказала Рум’янка і похвалилася: — Якби ти знав, якої солодкої суниці я тобі назбирала!
Але дідусеві не судилося цього вечора скуштувати суниці. Поки вони вечеряли, хтось тихенько підкрався до дому і з’їв усі ягоди.
Вийшовши у двір, Рум’янка побачила перевернутий порожній кошик. Кленові листки, якими була вкрита суниця, лежали навколо на землі. Рум’янці стало дуже прикро. Її блакитні очі наповнилися сльозами.
— Я знаю, хто з’їв суницю, — сказав дідусь. — Це справа Косолапки. Бачив я, як він крутився біля нашого дому. Минулого літа він з’їв у мене цілий горщик меду. Але не журися, Рум’янко, цього разу ми йому спуску не дамо, відучимо від таких витівок.
Сходи завтра знову на свою галявину і назбирай кошик суниці. Але коли повернешся, не залишай її у дворі, а сховай у домі.
Наступного вечора лісник прийшов додому раніше. У своїй фуражці він приніс їжака.
Рум’янка так і зробила.
Потім вони сіли вечеряти. Минуло трохи часу. Раптом за дверима почувся шум. Дідусь і Рум’янка виглянули у двір і побачили Косолапку. Злодюжка-ведмежа тікав на задніх лапах стежкою. При цьому він жалібно поскілював і тер передніми лапками уколотий ніс. З того часу він навіть близько не підходив до будиночка лісника.