Твердушка, М'якушка і Солодушка
Пішла бабуся в ліс по ягоди. Зустріла їй ведмедиця. Залізла бабуся зі страху на дерево, а ведмедиця під деревом реве:— Гей, бабусю! Злазь! Я тебе з'їм!
— Ой, не треба, ведмедице! Не їж мене! Я стара-престара! Заходь краще ввечері до мене додому. Маю я три онучки. Три сестрички, три розумниці. Першу звуть Твердушка, другу — М'ягушка, а наймолодшу — Солодушка! Яку з них вибереш, ту я тобі й віддам!
Залишила її ведмедиця. Злізла бабуся з дерева. І пустилася бігом, наче з себе пару десятків років скинула. Тільки на порозі дому дух перевела. Покликала швиденько онучок додому. Утрьох вони двері міцно-наміцно замкнули.
Серед ночі прийшла ведмедиця. Ногами затопала, у двері лапами стукає:
— Гей, бабусю! Ну-мо, дай мені сюди Твердушку!
— Твердушка великим каменем двері підперла та солодко заснула!
— Бабусю! Дай тоді М'ягушку!!
— М'ягушка наїлася-напилася та поруч із Твердушкою спати лігла!
— Бабусю! Ну, давай Солодушку!
— Солодушка спить коло М'ягушки, Солодушка спить коло Твердушки. Солодушка в мене ох і розумниця, ох, і кмітливість! Вона стару бабусю розуму навчила — щоб двері міцніше замкнула та в ліс сама ніколи не ходила!!!
Інші казки
