Чортова коса

У давні часи люди в Геде й коси не бачили, а сіно збирали звичайними кравецькими ножицями, тому робота їм зовсім не клеїлася.

Чорт час від часу заходив у ці місця за великими каменями — вони були йому потрібні, щоб звести гору святого Михаїла. У нього якраз був такий інструмент, яким можна було вмить зібрати траву з цілого лугу, але чорт працював лише вночі й нікому його не давав.

Одного разу він пообіцяв одному марнотратному чоловікові, з яким був у дружбі, викосить його луг уночі. Святий Михаїл дізнався про це і, забравшись на луг того чоловіка, нашпигував землю зубцями борони — а у борони, як відомо, зубці залізні. Потім він сховався в дупло старого дуба і став чекати настання ночі. Він майже весь помістився в дуплі, і лише голова стирчала серед листя.

Чорт з'явився, підійшов до плоту, постукав молотком по лезу коси, потім насадив її на довгу палицю, нагострив і, нарешті, рівномірними рухами почав косити траву, яка так і падала навколо нього.

Коли коса вперше наштовхнулася на залізо, вона зазубрилася. Чорт почав лаятися, як тільки чорти вміють, але продовжував роботу. Наштовхнувшись на другий зуб, коса зламалася. Чорт промовив уголос:

— От і зіпсувалася моя коса, доведеться нести її до коваля! — І, продовжуючи сипати прокльонами, пішов у містечко Динже.

Наступного дня святий Михаїл вирушив до Динже до коваля і запитав, чи не приносили йому в полагодження якийсь інструмент.

— Приносили, — відповів коваль. — Дивна якась штука, я таких ніколи й не бачив.

— Ось що, ковалю, зроби-но ти мені таку саму, і тоді я тобі поясню, для чого вона потрібна.

— Гаразд.

Святий Михаїл не став ховати своєї коси, як чорт. Він давав її всім і всіх навчав, як нею працювати.

Таким чином усі люди почали користуватися косою.

Побачивши у селян у руках коси, сатана зрозумів, що його таємниця розкрита, і одразу здогадався, що його вистежив святий Михаїл. Розлютившись, він вирушив до святого і викликав його на поєдинок.

— Погоджуюсь, — відповів архангел. — Але за умови, що ми битимемося в печі.

— Де хочеш, мені все одно.

І обоє пішли до найближчого села.

Дорогою святий Михаїл знайшов дерев'яний молоток з короткою ручкою, яким жінки мнуть коноплі та льон перед тим, як їх товкти. Він засунув його під пахву і пішов далі.

Прийшли до печі. Чорт прихопив із собою рогач і ліз усередину. Святий Михаїл рушив за ним. Рогач був такий довгий, що ніяк не влізав у піч, і поки чорт тягнув його до себе, святий Михаїл нещадно бив свого супротивника молотком по голові.

— Змилуйся! — заверещав чорт. — Адже так ти мене вб'єш!

— Я змилуюся лише за умови, що ти підеш з наших місць і ніколи більше сюди не повернешся. Fairy girl