Лисиця і куріпка
Одного разу зустріла лисиця на узліссі сіру куріпку і питає:– Скажи, голубонько, як це тобі вдається вдень спати?
– Як? Та дуже просто. Сховаю голову під крильце і спокійно сплю. Ось подивись!
І щоб ліпше лисиця її зрозуміла, сховала вона під крильце голову. Загорілися в лисиці очі. Кинулася вона до куріпки, схопила її за крило і помчала геть.
Біжить повз річку, побачили її пралі і давай кричати:
– Дивіться-но! Дивіться! Он лисиця несе в зубах куріпку!
Почула куріпка жіночі крики і каже лисиці потихеньку:
– Ну й нахабний тут народ! І не соромно їм у чужі справи носа совати?
«А воно й справді, – подумала лисиця. – Яке їм діло?» – і розжала на мить зуби, щоб добре лаяти праль. Але не встигла вона слова вимовити, як куріпка вирвалася від неї і на гілку дуба злетіла.
Глянула лисиця на куріпку і промовила крізь зуби: – Ех! Ніколи не треба балакати даремно! А куріпка, усміхнувшись, їй відповіла:
– Так! І лягати спати не в час теж не слід.
Інші казки
- Чарівниці
- Казка про спритного пастушка
- Казка про дев'ять братів-баранчиків та їх сестру
- Син диявола
- Король Англії та його хрещеник
