Маленький качанчик капусти, який ніяк не хотів рости
Сидів на грядці кочан капусти і ніяк не хотів більше рости.- Ей, Антуанетто! - гукнув господар.
- Що вам?
- Піди полий кочан капусти.
- Дуже треба! Краще я піду погуляю.
- Песику, вкуси непослушну Антуанетту за ногу!
- Краще я буду гризти кістку.
- Гілко, відшмагай добре песика!
- Краще я залишусь на дереві.
- Вогню, спали цю гілку!
- Вона занадто зелена: буду лише димити.
- Водо, загаси вогонь!
- Краще я побіжу струмочком по квітучому лугу.
- Корово, випий всю воду зі струмочка!
- Не хочу я пити.
- М’яснику, заріж корову!
- Вона занадто худа.
- Смерте, забери до себе м’ясника!
- Охоче.
І говорить тоді м’ясник:
- Зараз я заріжу корову.
- Краще я вип’ю всю воду зі струмочка, - каже корова.
- Сию ж мить загашу вогонь, - каже вода.
- Я миттю спалю зелену гілку, - каже вогонь.
- Я зараз відшмагаю песика, - каже гілка.
- Я враз вкушу непослушну Антуанетту за ногу, - каже песик.
- Сию ж мить полию маленький кочан капусти! - кричить Антуанетта.
І став тоді маленький кочан капусти рости і рости...