Сварка через ніщо
Одного разу двоє приятелів-бідняків прилягли на м’якій траві в полі й почали розмовляти про те про це. Стемнішало, небо густо вкрили зорі. Один із бідняків окинув поглядом поле й каже:— Ех, якби це поле було моїм, я б розвів ослів!
— А я б завів стільки овець, скільки на небі зірок! — замічтав другий.
— Де ж ти таку тьму овець пастимеш? На моєму, чи що, полі? Моїх ослів без трави залишиш? — запитав перший.
— Виходить, твоїм ослам треба пастися, а моїм вівцям ні?! — образився другий.
— Не дозволю тобі пасти овець на моєму полі! — закричав перший.
— Не дозволиш — силою зжену і тебе, і твоїх ослів!
Слово за слово — розгорівся спір. Пустили в хід кулаки, б’ють один одного нещадно.
Іде повз людина, питає:
— Чого ви чіпляєтеся? Що ви не поділили? Розповіли приятелі, через що посварилися.
— Розуму в вас — хоч відбавляй! — розсміявся мандрівник. — Без причини боки один одному нам’яли.
Інші казки
- Світлолиций
- Цар і його слуга
- Земля візьме своє
- Невдячний цар і розумний селянський син
- Чим неправду виправити
