Тигр — захисник кішки
На околиці села селянин орав землю. Із хати разом із робочою худобою прибіг і кіт, і в самий розпал орання ганявся він на узліссі за метеликами й кониками.У цей час лісом біг тигр. Дуже здивувався тигр, побачивши кота, і питає:
— Брате, ти, мабуть, з нашого роду, але чому ти такий малий?
Хитрий кіт удав із себе страждальця і відповів:
— Ех, великий государю, царю звірів, якби ви знали, як нам важко жити серед людей.
— Хто сміє тіснити тебе? Покажи мені того чоловіка, і я з ним розправлюся, — сказав тигр.
Кіт повів тигра до селянина, який йшов за плугом.
Тигр сказав:
— Гей, чоловіче, навіщо ти тісниш мого родича так, що він навіть рости не може? Чим він провинився перед тобою? Ось я з тобою зійдуся через нього.
— Будь ласка, — відповів селянин, — тільки я свою силу вдома залишив; побіжу, принесу — і зійдемося.
— Гаразд, — сказав тигр, — іди, я зачекаю на тебе.
— А раптом обманеш, підеш кудись, я марно бігатиму! — сказав селянин. — Ось що, дай прив’яжу тебе мотузкою до цього дерева, поки я побіжу в село, а там принесу свою силу і поміряємось із тобою.
— Гаразд, — погодився тигр.
Прив’язав його селянин до дерева товстою мотузкою, пішов, зрізав у лісі міцну ясеневу палицю, повернувся і каже:
— Ось моя сила! — і давай бити тигра. Тигр ревів, небо і земля горіли від жалю до нього, але чоловік не відпускав, поки не відлупцював його, а потім відв’язав і сказав:
— Не в свої справи не втручайся! Іди тепер і, де забажаєш похвалитися собою, не забудь згадати й мене!
Тигр ледве живий поплівся геть. Побачивши кота, він важко зітхнув і зі стогоном сказав йому:
— Молодець же ти, брате, що під владою такого звіра хоч до таких розмірів доріс.