Ледар
Жив у одному селі селянин на ім’я Бастіано. І була в нього дружина, лінива-прелінива.Одного ранку зібрався Бастіано в ліс дров нарубати і каже їй:
— Ліно, я знаю, ти не дуже любиш працювати, але все ж подивись, будь ласка, щоб кури не поклювали зерно.
— Не хвилюйся, чоловіче. Я цих курей і близько до поля не підпущу.
Ліна справді влаштувалася зручніше на краю поля під фіговим деревом і почала пильно стежити. Але кури й не думали підходити до поля. Сонце припікало все сильніше, і Ліна вирішила, що нічого поганого не станеться, якщо вона дрімне хвилинку. Всього на одну хвилинку. Лише вона встигла так подумати, як уже заснула.
Тут цикада, що сиділа на фіговому дереві, заспівала:
— Ліно, Ліно, Стежи за полем. Якщо не встежиш, Кури поклюють зерно. Повернеться Бастіано, Дістанеться тобі.
Але Ліна бачила чудові сни і, звичайно, не знала, що кури забралися в поле і жадібно клюють зерно. Коли ж вона нарешті прокинулася, кури наїлися до того, що й кроку не могли зробити.
— Ах, ах, пропав увесь урожай! — у розпачі закричала Ліна. Але швидко втішилася: — Зате тепер кури в мене будуть великі, товсті.
Вона загнала курей у курник і знову лігла спати під фіговим деревом.
І знову заспівала цикада:
— Ліно, Ліно, стежи за курми. Якщо не встежиш, їх з’їсть лисиця. Повернеться Бастіано, дістанеться тобі.
Але Ліна втомилася після важкої роботи — жартів чи ще: загнати всіх курей у курник, — вона спала міцним сном і нічого не чула. Зате, коли прокинулася, одразу побігла до курника. І що ж побачила! Лисиця доїдала крильце останньої курки.
— Ах ти, руда злодійко! — скрикнула Ліна і миттєво захлопнула віконце, через яке лисиця пролізла в курник.
Справи мої не так уже й погані, — подумала Ліна. — Правда, лисиця з’їла курей. Але коли я продам гарну лисячу шкуру, то зможу купити маленьких курчат. Та ще й двох-трьох гусей на додачу. Навіть добре, що все так вийшло.
Незабаром вона зовсім заспокоїлася і повернулася до свого улюбленого фігового дерева, лігла в тіні й одразу ж заснула.
І знову заспівала невгамовна цикада:
— Ліно, Ліно, стежи за лисицею. Якщо не встежиш, Її розірве собака. Повернеться Бастіано, Дістанеться тобі.
Але Ліні снилося, що вона купує на ринку курчат, і вона нічого не чула.
Розбудив її жахливий шум, що доносився з курника. Вона з усіх ніг кинулася туди. Підбігла, заглянула у віконце і бачить: великий сірий пес женеться за лисицею. Поки Ліна спала, собака, відчувши лисячий запах, підкралася до курника, вирила лапами хід і забралася всередину.
Ну постривай же, поганий песику! — подумала Ліна, тихенько відімкнула двері і... хап собаку за шию. Лисиця, звичайно, часу даремно не гаяла, шмигнула у відчинені двері — і була така. Але Ліна й тепер не дуже засмутилася. «Нічого, підеш, чоловіче, з цим псом на полювання, не одну, а десяток лисиць настріляєш».
Ліна прив’язала собаку до паркану і, ніби нічого не сталося, лігла під фіговим деревом.
І знову заспівала цикада:
— Ліно, Ліно, Стежи за собакою. Якщо не встежиш, хлопці її вкрадуть. Повернеться Бастіано, дістанеться тобі.
Та даремно вона співала: Ліна міцно спала і нічого не чула.
Нарешті повернувся з лісу Бастіано. Ліна зустріла його радісна, задоволена.
— Ну як, жіночко, ціла пшениця у нас на полі?
— Розумієш, чоловіче, я лише на секунду відвернулася, а ці противні кури поклювали все зерно. Зате вони стали великими й товстими.
— Нічого не вдієш, — зітхнув Бастіано, — доведеться продати курей і купити зерна.
— Любий чоловіче, курей уже немає. Їх з’їла лисиця. Але, знаєш, я спіймала розбійницю і замкнула її в курнику.
— Ну що ж, тоді продамо лисячу шкуру, — сказав Бастіано.
— Звичайно, ми б її обов’язково продали, та тільки лисиця втекла. У курник забралася велика собака і ледве її не загризла. Всю шкуру їй попсувала! Але ти не сумуй, зате я спіймала собаку. Підеш з нею на полювання, багато лисиць настріляєш.
— Ну добре, підемо подивимося на твого собаку.
Прийшли вони — немає собаки. Поки Ліна міцно спала, влаштувавшись під фіговим деревом, хлопці, що проходили повз, відв’язали її й забігли разом із нею.
Тільки їх і бачили.
Що ж тут зробив Бастіано? Не здогадуєтеся?! Отож, Бастіано дуже розлютився!
Інші казки
