Довге ім'я

Як звуть Тількочона насправді, ніхто не знав.
Справа в тому, що коли він народився, його мати почала вигадувати йому ім’я. А хтось сказав їй, що люди з довгим ім’ям живуть довго. Ось вона і почала вигадувати довге-довге ім’я. Вигадала ім’я вдвічі довше, ніж у батька, — ні, мало. Вигадала в сім разів довше — теж мало. «Дай вигадаю ще!» Думала вона день і ніч, і ще день і ніч, і ще день і ніч, і так втомилася думати, що зовсім вибилася з сил. Нарешті вона склала таке довге ім’я, якого й на світі ніколи не бувало. Тут вона дуже зраділа і сказала родичам: «Нехай хлопчика звуть Чон…» Але ледве вона сказала «Чон», як ослабла і померла. Так ніхто й не дізнався, яке довге ім’я вигадала вона своєму синові.

— Ну, — кажуть родичі, — вона встигла сказати лише «Чон», нехай же хлопчика і звуть Тількочон.

Незабаром батько Тількочона одружився вдруге, і у його другої дружини теж народився син. Мачуха Тількочона була жінка сильна і здорова. Хоч вона теж думала три дні, щоб вигадати синові ім’я подовжче, але від цього анітрохи не втомилася і на четвертий день вимовила все ім’я до кінця. І навіть після цього не померла, а залишилася жива.

А ім’я й справді було дуже, дуже довге.
Ось воно: ОНЮДО КОНЮДО МАППІРАНОНЮДО ХІРАНЮДО СЕЙТАКАНОНЮДО ХАРІМАНОБЕТТО ХЕЙТОКО ХЕЙТОКО ХЕЙХАНОКО ХЕМЕТАКАМЕТА… ІЧООГІРІКА ЧОЧОРАГІРІКА ЧООНІ ЧООНІ ЧОБІКУНІ ЧОТАРОБІЦУНІ НАГАНОБІЦУНІ АНОЯМА КОНОЯМА АМООСУ КОМООСУ МООСУ, МООСУ МООСІГО ЯСІКІАНДОНІ ТЕММОКУ ТЕММОКУ МОКУНО, МОКУНО МОКУДЗОБО ТЯВАНЧООСУНО ХІХІДЗО-ЕІСКЕ

Ось яке було довге ім’я!
Обоє хлопців росли разом і часто сварилися один з одним. Молодший брат щоразу ображав і дражнив старшого:

— Ах ти, Тількочон! Чон-чон! Тільки-тільки! Тільки-чон!
Тількочон сердився і теж починав дражнити брата:

— Ах ти, ОНЮДО КОНЮДО МАППІРАНОНЮДО ХІРАНЮДО СЕЙТАКАНОНЮДО ХАРІМАНОБЕТТО…

Але тут язик у нього заплутувався. А коли він починав спочатку, молодший брат був уже далеко.

Довге ім’я й справді приносило молодшому щастя. Щоб покликати його, потрібно було мати багато вільного часу. Тому, коли треба було когось кудись за чимось послати, завжди кликали Тількочона:

— Тількочон, принеси швидше води! Тількочон, побігай за вугіллям!
І Тількочон приносив воду, бігав за вугіллям і робив усе, що йому наказували. А молодший брат робив лише те, що йому заманеться.

Навіть коли молодший був у чомусь винуватий, батько завжди кликав старшого:
— Тількочон, іди сюди! Я тобі зараз задам!
А молодшому братові все зходило з рук.
І мати його думала:
«Як добре, що я дала своєму синові таке довге ім’я!»

Одного разу старший брат грався з товаришами на подвір’ї й упав у колодязь. Товариші закричали:

— Тількочон упав у колодязь! Тількочон упав у колодязь!
Зараз же прибігли дорослі, спустили мотузку і витягли Тількочона з колодязя.

Мачуха подумала:
«Мабуть, правду кажуть, що діти з коротким ім’ям нещасливі. Ось Тількочон і впав у колодязь!»

А через два дні діти знову гралися на подвір’ї біля колодязя. Молодший брат стрибнув на криницю і закричав:

— Тількочон упав у колодязь тому, що в нього нещасливе коротке ім’я. А в мене щасливе довге ім’я. Значить, я в колодязь не впаду.

Тут він підсковзнувся і полетів у колодязь. Товариші кинулися до дому його батьків і стали кричати:

— Швидше! Швидше! Ваш ОНЮДО КОНЮДО МАППІРАНОНЮДО ХІРАНЮДО СЕЙТАКАНОНЮДО ХАРІМАНОБЕНКЕЙ (НІ, НЕ БЕНКЕЙ!) ХАРІМАНОБЕТТО ХЕЙТОКО ХЕЙТОКО ХЕЙХАНОКО КОКЕТАОТІТА… ХОНЕТАТОКЕТА…

Тут вони заплуталися і почали спочатку:
— Швидше! Швидше! Ваш ОНЮДО КОНЮДО МАППІРАНОНЮДО ХІРАНЮДО СЕЙТАКАНОНЮДО ХАРІМАНОБЕТТО ХЕЙТОКО ХЕЙТОКО ХЕЙХАНОКО ХЕМЕТАКАМЕТА…

Тут вони знову заплуталися і знову почали спочатку:
— Швидше! Швидше! Ваш ОНЮДО КОНЮДО МАППІРАНОНЮДО ХІРАНЮДО СЕЙТАКАНОНЮДО ХАРІМАНОБЕТТО ХЕЙТОКО ХЕЙТОКО ХЕЙХАНОКО ХЕМЕТАКАМЕТА… АНОЯМА КОНОЯМА АМООСУ КОМООСУ МООСУ, МООСУ…

Але тут один хлопчик закричав:
— Неправильно, неправильно, ми пропустили всю середину!
І вони знову почали спочатку:

— Швидше! Швидше! Ваш ОНЮДО КОНЮДО МАППІРАНОНЮДО ХІРАНЮДО СЕЙТАКАНОНЮДО ХАРІМАНОБЕТТО ХЕЙТОКО ХЕЙТОКО ХЕЙХАНОКО ХЕМЕТАКАМЕТА…

Тут вони замовкли, трохи відпочили і знову заговорили: ІЧООГІРІКА ЧОЧОРАГІРІКА ЧООНІ ЧООНІ ЧОБІКУНІ ЧОТАРОБІЦУНІ НАГАНОБІЦУНІ АНОЯМА КОНОЯМА АМООСУ КОМООСУ МООСУ, МООСУ МООСІГО ЯСІКІАНДОНІ ТЕММОКУ ТЕММОКУ МОКУНО, МОКУНО МОКУДЗОБО ТЯВАНЧООСУНО ХІХІДЗО-ЕІСКЕ

упав у колодязь!
Почули це батьки, схопили мотузку і побігли до колодязя.
Але було вже пізно: хлопчик з довгим ім’ям потонув.

↑ Догори

Довге ім'я

Інші казки