Як гірська та міська миша ходили одна до одної в гості
Вийшла одного разу гірська мишка прогулятися і зустріла на дорозі міську мишку. Заговорили мишки і дуже сподобалися одна одній. З того дня стали вони найкращими подругами.Каже якось гірська мишка міській:
— Сестричко, любий, ти, мабуть, сита по горло міськими стравами. Ходімо до мене, я тебе чудово пригощу! Спробуєш свіжих, соковитих плодів!
Зраділа міська мишка і, не роздумуючи, погодилася. Привела гірська мишка подругу до своєї нірки, дістала з комори земляні горіхи, солодку картоплю, різні ягоди, почала частувати гостей. І так улестила міську мишку, що та одразу ж запросила гірську мишку до себе спробувати сала, цукру та печива. А гірська мишка рада-раденька, що їй випала нагода поїсти дорогих ласощів.
Наступного дня вирушила гірська мишка в дорогу. Її подруга жила в підпіллі крамниці, і у неї завжди було багато всякої смачної їжі. Мишки побалакали про те про це, вилізли з підполу, поїли сальця, погризли цукру. Наїлася-натішилася гірська мишка. Раптом бачить: стоїть у куті великий глиняний чан.
— Сестричко, а сестричко, — окликнула вона подружку, — а там що, в чані?
— У чані? Масло. Смачне, жирне, тільки багато його не вип’єш. Спробуй, якщо хочеш!
Уже так наїлася гірська мишка, що далі некуди, але як же не спробувати масла? Попросила вона подружку міцно тримати її зубами за хвіст, сама в чан полізла. Масло жовте, прозоре, все дно як на долоні видно.
Висить мишка на власному хвості, ніби на мотузці, масло п’є. Напилася і знову просить подружку:
— Витягни мене нагору! Не можу я більше масло пити! Витягнула її міська мишка і каже:
— Давай, сестричко, заберемося звідси, а то як би лиха не сталося — чорний кіт тут неподалік гуляє!
— Не бійся, — відповідає гірська мишка, — дуже хочеться мені ще масла попити! Смакує воно мені!
Передохнула і знову в чан полізла. А міська мишка на краю чана сидить, подружку за хвіст тримає.
Раптом відчинились двері, і на порозі з’явився величезний чорний кіт.
Міська мишка як закричить:
— Ой, сестричко, вилазь швидше! — і випустила із зубів подружчин хвіст.
«Плюх!» Це гірська мишка в масло впала. І виплисти не змогла — дуже вже важкою стала. Так і потонула.