Не моя справа!
Жив у нашому селі один селянин. Такий він був дивовижний чоловік, що якщо йому сказати: у сусіда дім горить, він відповість:— А я до чого? Про чужі справи навіть небо не дбає! Це не моя справа.
Так і прозвали його в селі: Не-моя-справа.
Одного разу Не-моя-справа купив у місті мішок соєвих бобів. Навантажив він його на плече і поніс додому. А того й не помітив, що в мішку була дірка. Отож іде він, а боби один за одним сиплються на землю. Незабаром його наздогнав сусід, який теж повертався з базару. Подивився він, як боби з мішка сипляться, і запитав Не-мою-справу:
— Якщо в іншого сталася біда, сказати йому чи ні?
— Чужі справи нікого не стосуються, — буркнув Не-моя-справа.
Сусід замовк.
Пройшли ще трохи. Боби все сипляться і сипляться. Мішок наполовину спорожнів. Сусід знову питає:
— Ну, а якщо можна допомогти чужій біді, тоді як?
— Та ніяк! — відповідає Не-моя-справа. — Тобі-то яка від цього вигода? Ніколи не втручайся у чужі справи.
Дійшли до села. Тут тільки помітив Не-моя-справа, що майже всі боби висипалися з мішка. Дуже він розсердився.
— Що ж ти, черепаший сину, не сказав мені нічого? Сусід відповідає:
— Та ж ти, Не-моя-справа, сам мені сказав, що це не моя справа!
Інші казки
